Інформаційний простір бібліотеки: нові технології - нові можливості

Інформація нині є важливим економічним, політичним та соціальним ресур­сом людства, і ступінь розвитку та її доступність підносить рівень і якість ви­щої освіти. Зростання обсягів інформації вимагає її якісної переробки, но­вих форм роботи. Цей процес супроводжується значними змінами в усіх сферах людської діяльності і бібліотечна - не виняток.

Інформаційне забезпечення є важливою ланкою навчального процесу будь-якого вузу. Цю роль традиційно виконує бібліо­тека вищого навчального закла­ду. Наскільки її інформаційний простір відповідає запитам ко­ристувачів, настільки успішною стає навчальна та науково-дос­лідницька робота закладу. Саме від чіткої структури інформаційного простору бібліо­теки залежить створення необхідних для книгозбірні набору інструментів, використання яких дозволить за­безпечити кожному студенту та науковцю вузу опера­тивний доступ до матеріалів та документів бібліотеч­ного фонду, а бібліотекарям реалізувати нові форми роботи з користувачами. Надійність процесу обслуго­вування в бібліотеці визначається не кількістю послуг, що надаються, а тим, наскільки повно і якісно вони за­довольняють інформаційні потреби. Інакше кажучи, приступаючи до роботи, необхідно мати соціально ко­рисний за змістом і формою перелік бібліотечно-біблі­ографічних послуг.

Підвищення соціальної і інформаційної ролі бібліо­тек у сучасній освітній діяльності диктує необхідність формування нових методів організації інформаційно­го простору бібліотеки вузу, який реалізується на базі комп'ютерних технологій.

Знайомлячись із процесом автоматизації бібліотек Києва, робимо висновок про те, що вже закладено кон­цептуальні основи інформатизації на якісно новому рівні, і в цьому напрямку ведеться активна робота.

Аналіз бібліотечно-бібліографічних процесів, які відбуваються у вузівських бібліотеках, дає змогу від­значити, що під впливом технічного прогресу сутність процесів змінилася, але це позитивно впливає на ді­яльність бібліотек тільки тоді, коли рівень їх інформа­тизації достатньо високий.

Нова концепція побудови сучасної бібліотечної сис­теми базується не лише на автоматизації окремої біб­ліотеки. Її головна мета — створення єдиного всеукра­їнського інформаційного простору та інтеграція у сві­товий бібліотечний інформаційний простір. Для до­сягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

• створення бібліотечно-бібліографічної інформації та публікаційних текстів в електронному вигляді;
• забезпечення доступу через Інтернет до бібліогра­фічної інформації і повнотекстових баз даних (БД);
• забезпечення електронних засобів пошуку і обслу­говування запитів на інформаційні ресурси бібліотеки.

Із розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних технологій інформаційний простір бібліотеки буде розширюватися до міжбібліотечного, міжрегіонально­го, а з часом його межі стануть ще ширшими [1, с. 17].

Керівництво Міжнародного бібліотечного інформа­ційного центру імені Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персо­налом розуміє, що від постійного зростання чисельності та різнома­нітності інформаційних ресурсів і послуг бібліотеки збільшується ви­бір спеціальностей та навчальних курсів Академії і що бібліотека є одним із головних наріжних каме­нів у фундаменті та основі вузу. То­му постійному оновленню навчаль­них фондів, технічній модернізації і оснащенню бібліотеки керівництво МАУП приділяє значну увагу. На шляху реалізації головної функції бібліотеки — інформаційної — ми обрали пріоритетний напрямок її розвитку — інформатизацію.

Інформатизація означає впро­вадження нових технологій, еле­ментів, які підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший доступ і отримання інформації читачами [6, c. 2]. Одним із компонентів ін­форматизації є автоматизація, яка дозволяє поетапно позбавити фахівців бібліотеки рутинної праці, а ко­ристувачам — створити ефективний і комфортний сервіс у пошуку інформації. Ус і ці зміни привносять комп'ютери, локальні обчислювальні мережі комп'ю­терів і програмні системи, які працюють на них.

Відповідно до нових функцій, в МБІЦ Академії роз­почато впровадження проекту комп'ютеризації, яким передбачено поетапну автоматизацію всіх технологіч­них процесів.

За базове було обрано програмне забезпечення, створене на основі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації, що передбачає авто­матизацію основних виробничих циклів бібліотеки. Система «УФД-Бібліотека» призначена для автомати­зації роботи бібліотеки: комплектування бібліотечно­го фонду, обробку документів, обслуговування корис­тувачів. Система дає змогу працювати в мережі одно­часно великій кількості користувачів та передбачає за­хист від несанкціонованого доступу. Тому кожний ко­ристувач має свої власні ім'я, пароль та повноваження, встановлені програмою.

Автоматизація бібліотеки — складний процес, який впливає на всі сфери життєдіяльності бібліотеки, і то­му повинна проводитися дуже обережно. Це не тільки установка системи обробки даних, а і питання розвит­ку та адаптації робочого процесу з метою найбільшого використання переваг, які надають інформаційні сис­теми. Автоматизація бібліотеки проводиться поступо­во, і терміни застосування інформаційних технологій з метою організації міжбібліотечного співробітництва мають бути сплановані і визначені із самого початку [7, c. 23].

Система автоматизації бібліотеки складається, як правило, з низки етапів і вибір послідовності їх роз­робки, адаптації і реалізації залежить цілком від пот­реб МБІЦ.

Практика показала, що в процесі автоматизації ке­рівництву бібліотеки необхідно виділити такі аспекти:

• прийняття рішення та розробка проекту автомати­зації;
• створення функціонального підрозділу, відпові­дального за хід автоматизації;
• вивчення досвіду автоматизації інших бібліотек;
• здійснення поетапного навчання співробітників;
• визначення технологічної і технічної бази;
• створення локальної бібліотечної мережі;
• можливість комп'ютерного обміну інформацією між бібліотеками;
• формування власних БД.

Із створенням електронного каталогу в комп'ютери­зованих бібліотеках значно підвищується якість і швидкість пошуку, ефективність роботи бібліотекарів при мінімальних затратах на комплектування і оброб­ку. Електронний каталог (ЕК) — основна база даних бібліотеки, яка містить описи всіх видів документів. Таких як книги, брошури, методичні посібники, нав­чальні матеріали, періодичні видання, дисертації, ав­тореферати дисертацій тощо.

Комп'ютерні технології надають бібліотекам уні­кальний шанс розвитку нових напрямків в їх діяльнос­ті. Створення баз даних електронного каталогу, під­тримуючи усі класичні підходи до каталогізації доку­ментів, надає користувачам більш широкі можливості для пошуку, створює додаткові, нетрадиційні пошуко­ві елементи, дозволяє пошук за декількома елемента­ми одночасно.

При введенні в базу даних надається пріоритет пері­одичним виданням та аналітичним описам статей і ви­користання цих ресурсів бібліотекою та користувача­ми, бо саме періодичні видання найбільш оперативно повідомляють про новітні технології та передові до­сягнення в тій чи іншій сфері людської діяльності. Спільне використання інформації не лише підвищить поінформованість читачів, а й дозволить бібліотеці більш ефективно використовувати свої інтелектуальні ресурси.

Локальна комп'ютерна мережа МБІЦ МАУП налі­чує 48 комп'ютерів, окрім того, 5 принтерів, сканер і потужний сервер баз даних. Автоматизація процесів комплектування, обробки літератури, починаючи від оформлення замовлення, докорінно змінила традицій­ний підхід до основних бібліотечних процесів. ЕК при­пускає створення документа з певною глибиною ін­формації, надання максимально зручних засобів по­шуку літератури.

Автоматизація та впровадження нових інформацій­них технологій дозволили бібліотеці розширити сферу послуг. Разом із традиційними бібліотечними послуга­ми, наша бібліотека має можливість надавати сервісні послуги: відправ­лення або приймання повідомлень електронною поштою; користуван­ня послугами Інтернет; пошук ін­формації у всесвітній електронній мережі на замовлення; запис інфор­мації на дискету; друк на принтері; комп'ютерний переклад тексту; ска­нування; копіювання.

Насамперед це дало бібліотеці можливість розширити доступ фа­хівцям до науково-технічної ін­формації, використовуючи сторон­ні ресурси. У цілому, використання сучасних технологій в обслуговуван­ні користувачів не тільки підвищує ефективність використання ресурсів бібліотеки і полегшує шлях користу­вача до інформації, надає престиж, привабливість бібліотеці. Автомати­зація бібліотечних процесів вимагає змін не тільки в технології, але й у змістовних аспектах бібліотечної ро­боти. Змінюються позиція бібліотеки і її активність у взаєминах з читача­ми, переглядаються вимоги до біблі­отечного сервісу, індивідуальним формам інформаційного забезпечен­ня і, як наслідок, показникам якості професійної роботи.

Бібліотека нині стала важливим ресурсним центром інформації в Академії. Інформаційна підтримка наукової діяльності вузу і проведення семінарів-прак-тикумів, факультативних занять займають все біль­ший обсяг у роботі бібліотеки.

Сучасний студент краще володіє комп'ютером, ніж бібліографічними знаннями. Тому електронний ката­лог, вносячи елементи гри, більше спонукає студентів до творчого пошуку, на противагу традиційним папе­ровим каталогам, і сприяє підвищенню їх бібліогра­фічної грамотності. Ці БД можна використовувати не лише як довідково-пошуковий апарат. Вони дають змогу створювати списки рекомендованої літератури в автоматичному режимі, дозволяють робити висновки про книгозабезпечення дисциплін літературою, самі виступають цінними бібліографічними ресурсами.

Розвитку інформаційної культури студентів сприяє вивчення «Основ бібліотечних знань та бібліографії». В приміщенні залу каталогів Міжнародного бібліотеч­но-інформаційного центру МАУП проходять факуль­тативні заняття по основам роботи з бібліотечними електронними каталогами. Працівники МБІЦ в інди­відуальному порядку на практичних прикладах пока­зують студентам особливості роботи електронних каталогів. Навички роботи, які студенти здобувають на цих заняттях, допоможуть їм зорієнтуватися в тому розмаїтті інформації, яку вони можуть отримати в біб­ліотеці: від підручників до монографій та журнальних статей. Перші ж заняття показали зацікавленність сту­дентів в отриманні саме таких знань і змінило їх став­лення до бібліотеки в кращий бік.