ЯК ШО­КУ­ВА­ТИ ПРА­ЦЕ­ДАВ­ЦЯ

На жаль, на інтерв'ю під час прий­о­му на ро­бо­ту існує чи­ма­ло шансів згань­би­ти­ся. Па­ст­ки на кож­но­му кроці   нер­возність пре­тен­ден­та, не­пра­виль­но ви­б­ра­ний одяг або зви­чай­не невігла­ст­во. Навіть най­кра­ща підго­тов­ка до зустрічі з пра­це­дав­цем мо­же ста­ти марно зга­я­ним ча­сом, як­що, спілку­ю­чись з ним, до­пу­с­ти­ти­ся при­крих, але вод­но­час не­по­прав­них по­ми­лок. Аме­ри­кансь­ка дослідниць­ка ком­панія Наrrіs Іntегасtіvе опи­та­ла по­над три ти­сячі про­фесіоналів з прий­о­му на ро­бо­ту на те­му курй­озів під час співбесід. Що ж вар­то зна­ти й на­ма­га­ти­ся не по­вто­рю­ва­ти під час співбесіди, аби не по­тра­пи­ти в не­приємну си­ту­ацію?

На де­ся­то­му місці "рей­тин­гу" та­ких по­ми­лок дослідни­ки помісти­ли причісу­ван­ня. По­хваль­но, ко­ли кан­ди­дат на­дає ве­ли­ко­го зна­чен­ня своєму зовнішньо­му ви­гля­ду. Про­те ду­же не­при­стой­но, ко­ли співбесідник під час інтерв'ю по­чи­нає розчісу­ва­ти­ся.

Дев'яте місце. Як відо­мо, пе­ред пер­со­наль­ним інтерв'ю пре­тен­ден­ти роз­мов­ля­ють по те­ле­фо­ну зі своїм по­тенційним пра­це­дав­цем. Зро­зуміло, що для цьо­го не­обхідна спокійна об­ста­нов­ка. Як з'ясу­ва­ло­ся, інко­ли кан­ди­да­ти відда­ля­ли­ся в "ти­хе містеч­ко". Інтерв'юе­ра ду­же об­ра­жа­ло, ко­ли кан­ди­дат під час співбесіди спу­с­кав во­ду в ту­а­леті.

По­зиція вось­ма. Без­це­ре­монність, зу­х­валість. Див­ний за­пит: кан­ди­дат­ка пи­та­ла інтерв'юе­ра про те, чи не міг би він після співбесіди про­ве­с­ти її до­до­му. Зви­чай­но, для цьо­го є різні при­чи­ни: пізній час, хуліга­ни в місті чи осо­би­с­та сим­патія. Але пам'ятай­те, що та­ке панібрат­ст­во мо­же дра­ту­ва­ти.

На сьо­мо­му місці   по­мил­ко­ве да­ру­ван­ня. Ко­жен во­лодіє пев­ни­ми та­лан­та­ми. Са­ме то­му слід шу­ка­ти се­бе у відповідній сфері діяль­ності. Про­те трап­ля­ло­ся й та­ке, що лю­ди­на, яка про­по­ну­ва­ла свою кан­ди­да­ту­ру на місце бух­гал­те­ра, го­во­ри­ла на співбесіді, що во­на рад­ше друг лю­дей, але аж ніяк не чи­сел.

Шо­с­те місце. По­мил­ко­ва ро­бо­та. Кан­ди­дат на інтерв'ю вка­зу­вав, що він страж­дає ку­ря­чою сліпо­тою. Зви­чай­но, це не так вже й трагічно. Про­те він пре­тен­ду­вав на місце нічно­го сто­ро­жа.

П'яте місце. Мобільний те­ле­фон. Під час співбесіди завжди не­обхідно до­три­му­ва­ти­ся діло­во­го ба­лан­су. Од­но­го ра­зу кан­ди­да­тові за­те­ле­фо­ну­ва­ли, і він по­про­сив відповідаль­ну осо­бу за­ли­ши­ти приміщен­ня, оскільки йшло­ся про при­ват­ну бесіду. При­чо­му інтерв'ю відбу­ва­ло­ся в кабінеті пра­це­дав­ця.

Чет­вер­та по­зиція. Спа­док. Хо­роші пер­спек­ти­ви: пре­тен­дент повідо­мляє на співбесіді, що, по­за сумнівом, ду­же хо­че вла­ш­ту­ва­ти­ся на ро­бо­ту, але не­на­дов­го. Це пов'яза­но з тим, що на ньо­го че­кає пре­крас­ний спа­док, як­що йо­го дядь­ко по­мре. По­годь­те­ся, що пра­це­да­вець бу­де, м'яко ка­жу­чи, зди­во­ва­ний.

Брон­за, відда­на ми­ло­с­ти­во­му по­да­ян­ню". Май­же кла­сич­на по­мил­ка в стан­дартній си­ту­ації. На за­пи­тан­ня про те, чо­му кан­ди­дат хо­че пра­цю­ва­ти са­ме в цій ком­панії, пре­тен­дент, не повівши й бро­вою, відповідає, що йо­му відмо­ви­ло підприємство кон­ку­рент.

Дру­ге місце. В очіку­ванні ве­чо­ра. Іноді де­я­ким кан­ди­да­там пе­ред інтерв'ю про­по­ну­ють злег­ка пе­ре­ку­си­ти. Один співроз­мов­ник відмо­вив­ся від прий­о­му їжі з вель­ми "по­хваль­ної" при­чи­ни: мов­ляв, він не хотів їсти нічо­го жир­но­го, оскільки уве­чері мав намір на­пи­ти­ся.

Лідер курй­озів, як не див­но,   ви­нахідливість і до­тепність. Чу­до­во, ко­ли працівник уміє відсто­ю­ва­ти свою дум­ку, навіть як­що йдеть­ся про взаєми­ни з йо­го на­чаль­ни­ком. Про­те трап­ля­ло­ся, що де­які кан­ди­да­ти під час прий­о­му на ро­бо­ту зга­ду­ва­ли про те, що ко­лишнє місце во­ни втра­ти­ли че­рез те, що по­би­ли сво­го керівни­ка.

Втім, не тільки пра­це­давці мо­жуть поміча­ти по­мил­ки кан­ди­датів. Дослідни­ки Наrrіs Іnteractive проінтерв'юва­ли і са­мих пре­тен­дентів на пред­мет то­го, що во­ни вва­жа­ють при­во­дом для ка­те­го­рич­ної відмо­ви за ре­зуль­та­та­ми співбесіди. 49% упев­нені, що не слід по­га­но відгу­ку­ва­ти­ся про ко­лишніх пра­це­давців. Більше по­ло­ви­ни вва­жає, що вся пре­мудрість про­валь­них співбесід у то­му, що був не­пра­виль­но підібра­ний одяг. Так, один кан­ди­дат з'явив­ся на інтерв'ю у ве­ли­чез­но­му ков­бойсь­ко­му ка­пе­люсі. Тож кра­ще не за­бу­ва­ти на­род­ну мудрість: по одя­гу зустріча­ють, а по ро­зу­му про­во­д­жа­ють.

За ма­теріала­ми сай­ту ubo.ru