головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 7/2005 
Персонал № 7/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Скандал у «мультяшній» корпорації Walt Disney Co

Віра ЄВТУШИНА

Американську Walt Disney Company, третю за розмірами медіа-компанію у світі, засновану легендарним мультип­лікатором Уолтом Діснеєм у 1930-ті роки, у новому тися­чолітті не залишають корпоративні скандали. Здавалося б, чвари несумісні з назвою бренду Disney (орієнтованого переважно на дитячу аудиторію), який виник після появи на ТV-екранах першого діснеєвського мультиплікаційно­го фільму про добре мишеня на ім'я Пароплавчик Віллі. Однак світ бізнесу нещадний. Він стер позолоть з овіяно­го легендою бренду Disney, оголивши з легкої подачі її акціонерів всі промахи керівництва компанії. Так, за останній рік Walt Disney довелося пережити бунт у раді директорів, невдалу спробу ворожого поглинання найбільшим у країні кабельним оператором Comcast, публічні незлагоди з партнерами Pixar й Miramax, збурю­вання акціонерів, які змусили керівника компанії Май­кла Айзнера відмовитися від подальшого виконання обов'язків глави ради директорів. Він залишився на пості генерального директора, пообіцявши піти у відставку піс­ля закінчення терміну свого контракту, до 2006 року.

Нині Walt Disney Со — компанія, якій належать популярна телевізійна мережа ABC network і па­кети акцій низки каналів кабельного телебачен­ня, зокрема ESPN й A&E Television Networks, а та­кож права на дитячі парки Walt Disney World й Disneyland. Walt Disney належать авторські пра­ва на безліч мультиплікаційних персонажів, най-відомішим з яких є Міккі-Маус. Компанія ви­пускає мульт- і кінофільми в партнерстві зі студіями Touchstone, Hollywood Pictures й Miramax.

Підрозділу Walt Disney World Resort підпоряд­ковані тематичні парки: Magic Kingdom, Epcot, Disney-MGM Studios і Disney's Animal Kingdom, готелі й вілли, парки водних розваг, кафе і роз­дрібні торговельні підприємства та ін. Підрозді­лу Walt Disney Internet Group належать web-сай­ти ABC.com., Disney Online, GO.com. і ESPN.com. Walt Disney видає компакт-диски, аудіо- й віде­окасети, книги й журнали, орієнтовані на дитя­чу аудиторію. Компанія також надає послуги розробки дизайну й допомоги в будівництві бу­динків і парків розваг. Основні конкуренти кор­порації — компанії AOL Time Warner, NBC й Via­com, основні вороги акціонерів корпорації, як виявилося, — її глава правління й рада директо­рів.

У листопаді 2004 року в США почався гуч­ний судовий процес щодо керівництва корпо­рації. Акціонери всесвітньо відомої компанії висунули позов проти свого начальства, зокре­ма Майкла Айзнера, з обвинуваченням у прий­нятті неправильних рішень, які спричинили серйозні витрати фінансів.

Власники Walt Disney Company домагалися судового процесу упродовж останніх семи ро­ків із моменту звільнення в грудні 1996 року з компанії її президента Майкла Овіца. У компа­нію Овіца на роботу запросив його давній друг, який займав тоді посади глави ради директорів компанії і генерального директора — Майкл Айзнер.

Попри багаторічне знайомство й однакові імена, товаришам так і не вдалося спрацювати­ся, і Айзнеру, як главі корпорації, довелося на­віть завчасно пе­рервати контракт із Овіцом, який пе­ребував на своїй посаді лише 14 мі­сяців.

При цьому, оче­видно, щоб не кривдити свого друга, глава Disney Co вирішив випла­тити йому як мо­ральну компенса­цію пенсійну стра­ховку в розмірі 140 млн доларів. Такий крок відразу спри­чинив негативну реакцію з боку ак­ціонерів компанії.

За їхнім переко­нанням, коли Овіц займав цю посаду, справи компанії пішли значно гірше, і його дій­сно необхідно було звільнити. Але не так, як це зробив Айзнер — з виплатою солідної винаго­роди, — а за службовою невідповідністю. У під­сумку акціонери почали наполегливо домага­тися від керівництва компанії повернення пен­сійної страховки.

Їх боротьба загострилася півтора роки тому, коли члени ради директорів компанії, серед яких був і племінник її засновника, Уолта Діс-нея, почали рішуче виступати проти Майкла Айзнера й методів його роботи як генерального директора.

У цілому ж розслідування діяльності Майкла Овіца на президентській посаді триває сім ос­танніх років. За цей час знайдено цікаві факти фінансових вчинків пана Овіца-президента. Наприклад, слідство виявило цілу низку «ціка­вих» дріб'язків, що викликали збурювання ак­ціонерів.

Відновлення офісу, відповідно до запитів Овіца, обійшлося власникам компанії у 2 млн доларів, серед устаткування там була навіть пе­ресувна рентгенівська установка вартістю 6,1 тис. доларів. Крім того, як виявилося, Овіц вит­ратив гроші акціонерів на оренду машин для себе, домашній кінотеатр, різдвяні подарунки. Він приймав у себе в будинку підлеглих, а по­тім виставляв компанії рахунок — по 125 дол. за гостя; тільки на квіти для таких прийомів Овіцу виділили майже 10 тис. доларів.

У цілому ж збиток, нанесений Овіцем акціо­нерам, слідство оцінює в 200 млн доларів. При­чому спроби звалити все на самого Айзнера не витримують жодної критики: у слідства є дока­зи, що рада директорів схвалювала і призначен­ня Овіца, і його вчинки на посаді президента, й умови його звільнення. Нині з боку ради зву­чать твердження, що Айзнер поводився в ком­панії так, начебто це його власне королівство, але відповідальності це з них не зніме.

Аналітики інвестиційного банку Merrill Lynch переконані, що процес над Овіцом є «фінансо­во неспроможним». Навіть якщо компанія програє, всі директори повністю застраховані, і Disney, очевидно, не виділятиме значні суми на відповідні цілі.

Тим більше, що за останні п'ять років компа­нія пережила чимало судових розглядів, біль­шість із яких програла. Так, 2000 року суд зо­бов'язав медіа-концерн виплатити 240 млн дол. двом бізнесменам за вкрадену в них ідею ство­рення спортивного комплексу Wide World of Sport, який був побудований у парку Walt Dis­ney World у Флориді.

Потім із позовом про незаконне використан­ня впровадженої в Діснейлендах автоматичної системи продажу квитків FastPass проти компа­нії заявив винахідник з Теннессі Роберт Кейс.

Розслідування щодо Walt Disney почала й Ко­місія з цінних паперів і бірж США (SEC). За да­ними SEC, компанія не розкрила у звітах з 1999 по 2001 рік грошові виплати й компенсації дея­ким директорам. А найцікавіше в цій ситуації те, що всі менеджери, які отримували незакон­ні премії, є родичами топ-менеджерів або чле­нів ради директорів американської медіа-корпорації.

Так, діти колишніх членів ради директорів Ревети Боуверс, Раймонда Ватсона й Стенлі Голда отримували щорічну компенсацію від 60 до 150 тис. доларів. Цікаво, що перші двоє зі згаданих директорів входили до складу коміте­ту, який визначає суми зарплат і винагород ви­щого менеджменту Walt Disney.

При цьому у рекомендаціях Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE), де обертається біль­шість паперів Disney, зазначено, що «незалеж­ного директора не можна вважати незацікавле-ною особою, якщо члени його родини працю­ють у компанії або працювали в ній упродовж останніх п'яти років».

Крім дітей членів ради директорів, на Міккі-Маусі заробила дружина Джона Брісона, вико­навчого директора телекомпанії Lifetime Television, 50-відсоткової «доньки» Disney, яка отри­мувала щорічні компенсації на суму близько 1 млн доларів. Комісія з цінних паперів і бірж США з'ясувала, що американська медіакорпо-рація приховала регулярні виплати сумою 200 тис. дол. компанії Air Shamrock Inc., власником якої в 1999–2001 роки був племінник Уолта Діснея — Рій Дісней. Ця компанія здійснювала транспортування повітрям високопоставлених співробітників Disney у їхніх особистих і ко­мерційних цілях.

На думку експертів, якщо компанія орієнто­вана на бізнес, для неї не припустиме прийнят­тя родичів на роботу. Адже йдеться не стільки про імідж, скільки про конкурентноздатність на ринку й ефективність бізнесу.

У свою чергу Айзнер сприймає невдачі остан­нього часу як частину загальної циклічної кри­зи й стверджує, що вжиті для виправлення си­туації заходи поступово починають давати пло­ди. Він абсолютно впевнений, що зуміє переда­ти спадкоємцю компанію в прекрасному стані. Айзнер нагадує ЗМІ, що «ще вісім років тому вирішив, що допрацюю до 2006 року і піду. Тоді я уклав договір на десять років. При цьому я, зрозуміло, знав, що на той час мені виповниться 63 або 64 роки, і я буду главою Disney 22 роки».

На загальних зборах акціонерів, за підсумка­ми 2004 року, Айзнера звільнили, правда, усьо­го з однієї його посади — глави ради директо­рів. Посаду гендиректора він зберіг.

Рекрутинговое агентство Heidrick& Struggles, найняте Disney для пошуків спадкоємця на Айзнера, зобов'язалося упродовж 3–4 місяців представити кандидатури на розгляд. Серед можливих кандидатів — виконавчий ди­ректор News Corporation Пітер Чернін, Мег Уітман із компанії e-Bay і декілька керівників, які колись працювали в Dis­ney, зокрема, Стів Берк, який нині пра­цює на Comcast, і Пол Пресслер із Gap. Компанія також повинна підшукати но­вого главу ради директорів замість ко­лишнього сенатора Джорджа Мітчелла, який ще не встиг очолити раду замість Айзнера, а вже натякнув про своє можли­ве звільнення.

Водночас Айзнер заявляє, що є людина, здатна зайняти пост генерального дирек­тора після його звільнення — виконавчий директор Disney Боб Айгер. «Disney скла­дається з безлічі маленьких структурних одиниць, — каже він. — Я докладу всіх зусиль, щоб кожна з них — мультиплікація й художні фільми, телебачення і бродвейські мюзикли, архітектура і спорт — рухалася вперед із максимальною швидкістю з однієї частини світу в ін­шу під керівництвом енергійного і відданого лі­дера, якому підпорядковуються прекрасні лю­ди. Боб — саме цей лідер».

Аналітики нині вважають, що хто б не став у керма корпорації, він успадкує компанію, яка в стані задовольнити будь-які вимоги акціонерів — викупити в них акції або виплатити дивіден­ди. І сам Айзнер впевнено заявляє, «якщо вам здається, що ваша компанія недооцінена, або передчуваєте в найближчому майбутньому її значний ріст, краща інвестиція, що ви можете зробити — придбати її ж акції».

Фахівці Deutsche Bank бачать значні перспек­тиви росту у 2005 році і вважають, що крити­кам Disney приділяється «набагато більше ува­ги, ніж вони заслуговують». На думку експер­тів із брокерської фірми AG Edwards, Disney «піймав висхідну хвилю економічного циклу».

В UBS зазначають, що успішна діяльність ABC, що впевнено просувається вперед і непо­гано виглядає на тлі своїх конкурентів, здатна окупити збитки, а таких набралося чимало — близько 12 млрд дол., і забезпечити блискучі результати для нового виконавчого директора.

Це підтверджують і фінансові результати корпорації. Нагадаємо, що чистий прибуток компанії Walt Disney Co в 2004 фінансовому ро­ці, що завершився 30 вересня 2004 року, порів­няно з попереднім роком збільшився на 85%. Чистий прибуток Walt Disney, за підсумками фінансового року, становив 2,34 млрд дол. про­ти 1,26 млрд дол. в 2003. Річний дохід компанії становив 30,75 млрд дол. і на 14% перевищив показник 2003 року.

Підготувала Віра ЄВТУШИНА
(За матеріалами видань
Financial Times, Forbes, FORTUNE)



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту