головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 5/2007 
Персонал № 5/2007
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Адміністративний контролінг як спосіб охорони суб'єктів права власності

Валентин ГАЛУНЬКО,
доцент кафедри соціальної роботи та правознавства Херсонського інституту МАУП, кандидат юридичних наук

Серед нових способів запобігання посяганням на суб'єкти права власності — контролінг, який позитивно зарекомендував себе в управлінні підприємств у країнах із розвиненою економікою та втілюється в практичну діяльність вітчизняних структур.

Саме від управління приватним підприємством дослідження закономірностей управління почало проникати в інші сфери. Так, наприклад, француз А. Фа-йоль застосував спершу розроблені Ф. Тейлором принципи управління до діяльності корпорацій, а згодом і до державного апарату. Він також вивчав питання управління в суспільстві загалом [1, c. 21]. Більшість управлінських способів, які використовує сучасна наука адміністративного права, були започатковані саме в межах дослідження приватного підприємства.

Контролінг як управлінська концепція, що виходить за межі функцій і підтримує процеси прийняття рішень і управління за допомогою цілеспрямованого забезпечення інформацією з метою досягнення остаточної мети і результатів, повинен посісте належне місце як у теорії адміністративного права, так і в адміністративно-правовій охороні суб'єктів права власності [2, c. 295].

Контролінг не можна ототожнювати з контролем, — він є способом мислення, орієнтованим на майбутнє, та пов'язаний з процесами, а контроль спрямований у минуле, на виявлення помилок, відхилень, прорахунків і проблем, аналізує провину та орієнтується на поодинокі випадки [3, с. 104].

Адміністративний менеджмент та адміністративний контролінг доповнюють одне одного у виконанні управлінських завдань: контро-лінг відповідає за інформацію, а адміністративний менеджмент — за прийняття рішення.

Але такий спосіб в галузі адміністративного права потребує ґрунтовного теоретичного дослідження та виведення рекомендацій для його практичного застосування.

Метою пропонованої статті є виведення теоретичної сутності адміністративного контролінгу та вироблення рекомендацій для його практичного застосування.

Основою запропонованого дослідження є засади сучасного розвитку і реформування українського адміністративного права, висвітлені В. Б. Авер'яновим. До їх основних аспектів належать, по-перше, беззаперечне збереження публічного характеру адміністративного права як обов'язкової характеристики цієї галузі, хоча використання в ньому певних рис методу і режиму приватного права є цілком закономірним; по-друге, сучасне адміністративне право за своїм глибинним призначенням слід визначати не як «управлінське право», а як «право забезпечення прав і свобод людини»; по-третє, у демократичній державі функції виконавчої влади здійснюють не лише державні суб'єкти, — вони також об'єктивно властиві місцевому самоврядуванню та делегуються деяким недержавним інституціям; по-четверте, адміністративне право має поліцентричну структуру нормативного масиву, і цей факт потребує особливих підходів до визначення і складу інститутів, і підгалу-зей права [4, c. 65–70]. Автор цілком підтримує такі доктрини реформування адміністративного права та використовуватиме їх як основу для з'ясування сутності адміністративного контролінгу.

Слово контролінг походить від англійського слова to control — контролювати, управляти, яке, в свою чергу, походить від французького слова «реєстр», перевірочний список [5, c. 6]. У широкому розумінні — це система управління процесом досягнення остаточної мети і результатів організації, яка включає інформаційне обслуговування процесу управління і методологію прийняття управлінського рішення і їх координацію [6, c. 253].

Основною метою контролінгу є орієнтація управлінського процесу на досягнення всіх завдань, що стоять перед підприємством. Для цього контролінг забезпечує виконання таких функцій: координація управлінської діяльності для досягнення завдань; інформаційна і консультативна підтримка прийняття управлінського рішення; створення і забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством; забезпечення раціонального управлінського процесу [5, c. 7, 8].

Появу в сучасних умовах феномену конт-ролінгу вчені обґрунтовують такими причинами.

1.    Посилення нестабільності середовища, яке ставить додаткові вимоги до системи управління: зміщення аспекту контролю на аналіз майбутнього; збільшення швидкості реакції на зміни, поліпшення гнучкості управління; необхідність постійного відстеження змін та продуманої системи дій задля забезпечення виживання системи та недопущення кри-зисних ситуацій.

2.    Ускладнення системи управління потребує механізму координації.

3.   Інформаційний бум в умовах недостатньої кількості потрібної інформації вимагає побудови системи інформаційного забезпечення.

4.   Загальнокультурні прагнення до синтезу, інтеграції різних галузей знань і людської діяльності [5, c. 8].

Причини, які потребують новацій у сфері приватного управління підприємством, в основному схожі, а в деяких випадках тотожні з аналогічними у сфері державного управління.

Адміністративно-правовий спосіб охорони суб'єктів права власності — це порядок, методи, послідовність дій і прийомів, які застосовуються суб'єктами владних з метою захисту майна власників від усіх видів небезпеки та забезпечення ними особливого режиму майна підвищеної криміногенної та екологічної небезпеки на основі реалізації адміністративно-правових норм [2, c. 294].

Усе сказане дає підстави сформувати узагальнюючі ознаки контролінгу як способу адміністративного права.

1.   Необхідність запровадження адміністративного контролінгу об'єктивна, оскільки в умовах ринкової економіки суб'єкти владних повноважень працюють у динамічному зовнішньому оточенні, яке вимагає зміщення аспекту з контролю на аналіз майбутнього, збільшення швидкості реакції на зміни, поліпшення гнучкості управління.

2.   На відміну від приватного права, адміністративний контролінг — це спосіб публічного впливу суб'єктів владних повноважень на об'єкти управління.

3.     Основною метою адміністративного контролінгу є створення ефективних умов для захисту прав і свобод людини.

4.   Контролінг повинен забезпечувати координацію різних суб'єктів владних повноважень з метою захисту прав і свобод людини.

5.   Адміністративний контролінг має створити умови для збору та подачі різним суб'єктам владних повноважень потрібної їм інформації.

6.   Зрештою він повинен забезпечити ефективне державне управління.

Отже, адміністративний контролінг як спосіб адміністративного права — це порядок, методи, послідовність дій і прийомів, які застосовують суб'єкти влади з метою захисту прав і свобод людини на основі зміщення акценту з контролю на аналіз майбутнього, збільшення швидкості реакції на зміни, поліпшення гнучкості управління та інформаційного забезпечення на засадах реалізації адміністративно-правових норм.

Розкриємо детальніше суть адміністративного контролінгу в процесі здійснення управлінського циклу.

У плануванні роль адміністративного кон-тролінгу може полягати в координації планів різних суб'єктів владних повноважень з метою розробки консолідованого плану; в розробці методики планування, графіка виконання плану; надання інформації для складання плану; перевірці планів, складених різними суб'єктами; у забезпеченні контролю та стимулюванні виконавців.

У процесі контролю контролінг дає змогу порівняти плановані і фактично отримані результати для виявлення ступеня досягнення мети, встановлення меж невідповідностей, аналізу причин відхилень та виведення пропозицій для поліпшення результатів.

У процесі аналізу рішень контролінг сприяє збору найважливіших для прийняття рішення даних; консультацій для вибору конкретних заходів і управлінських рішень; розробці інструментарію для планування, контролю та прийняття рішення.

Отже, адміністративний контролінг — це спосіб адміністративного права, який спрямований у майбутнє та має на меті навчити суб'єктів владних повноважень мистецтву управління.

Література

1.  Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / Ред. Ю. Ф. Кравченко. — К: НАВСУ, 1999.

2.  Галунько В. В. Адміністративно-правова охорона суб'єктів права власності в Україні. — Херсон: ВАТ ХМД, 2006.

3.  Сухарева Л. А., Петренко С. Н. Контролинг — основа управления бизнесом. — М.: Эльга Ника-Центр, 2002.

4.  Авер'янов В. Б. Доктринальні засади сучасного розвитку і реформування українського адміністративного права // Виконавча влада і адміністративне право / Ред. В. Б. Авер'янов. — К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. — С. 60–72.

5.  Контролинг как инструмент управления предприятием / Е. А. Ананькина, С. В. Данилочкин, Н. Г. Данилочкина и др. — М.: ЮНИТИ, 2002.

6.  Управление организацией: Энциклопедический словарь. — М.: Издательский Дом ИНФРА — М., 2001.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту