Православні духовні цінності -
нова епоха сучасного людства
25 березня у Міжрегіональній Академії управління персоналом відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Роль православних духовних цінностей у формуванні національної свідомості та громадянської позиції сучасної молоді». Наукове зібрання, яке відбувається в Академії вже втретє, було організоване Міжнародною Кадровою Академією, Київською Духовною Академією, Центром пам'яткознавства УТОПІК та НАНУ, Конфедерацією недержавних вищих закладів освіти.
МАУП приділяє значну увагу вихованню нинішніх і майбутніх поколінь на основах високої моральності, поглибленні солідарності слов'янських і всіх православних народів у справі відродження і розповсюдження вічних християнських цінностей.
У науковому форумі взяли участь науковці, громадські діячі, представники духовенства, професори і студенти. Зокрема професор, директор Інституту культурологічних і етнополітичних досліджень ім. Іларіона МАУП Василь Яременко, доктор педагогічних наук, професор, директор Центру риторики «Златоуст» Галина Сагач, доктор технічних наук, директор Книжкової палати України Микола Сенченко, ігуменя, настоятель-ка Одеського Архангело-Михайлівського монастиря Серафима та інші.
За традицією конференція розпочалася молебнем біля каплиці Святого Георгія Побідоносця. Молебень відправив завідувач кафедри теології МАУП, кандидат богослов'я, протоієрей Діонісій Мартишин.
Вітаючи гостей і учасників конференції, заслужений працівник освіти України, президент МАУП і МКА Георгій Щокін зазначив: «Ми вступаємо у нову епоху життя, в якій домінуватимуть духовні цінності, тобто епоха політики, економіки, фінансів залишається у минулому. У новій епосі головним буде розвиток духу й душі людини. І МАУП, знаючи про закономірності розвитку світу, приділяє значну увагу саме духовному вихованню молоді. З кожним роком ми бачимо, як змінюються студенти, як вони тягнуться до світла, любові, справедливості. А ми всі, своєю чергою, знаємо, що Бог є любов, Бог є світло, і немає у ньому темряви».
З вітальним словом до учасників конференції звернувся головуючий — ректор МАУП Микола Головатий: «Формування духовних цінностей у сучасної особистості, у громадянина України принципова і важлива суспільна проблема. У сучасному глобалізованому світі, серед засилля чужих цінностей, норм і правил життя, формування в українства духовних, православних цінностей має принципово важливе значення. Звісно,
Міжрегіональна Академія управління персоналом не могла стояти осторонь цього питання, тому й тема сьогоднішньої конференції відповідна. Ми запросили до участі в цій розмові людей, які працюють у галузі історії, філософії, культури, культурології, беруть участь у формуванні культурних цінностей українства. До конференції ми видали дуже багато літератури, зокрема навчальний посібник "Православні духовні цінності і їх формування у молоді", матеріали минулої конференції з православних духовних цінностей, надзвичайно багато літератури про митрополита Іларіона, Ярослава Мудрого».
Далі було вручено дипломи переможцям Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт на тему: «Православні духовні цінності — крок у майбутнє». Цього року МАУП вдруге проводила конкурс серед студентської молоді, присвячений православним духовним цінностям. У конкурсі взяли участь 93 студенти з 46 вищих навчальних закладів, що свідчить про актуальність проблеми пошуку духовно-ціннісних орієнтирів у сучасному світі. До складу конкурсної комісії увійшли провідні науково-педагогічні працівники МАУП та інших навчальних закладів. Диплом І ступеня отримав Богдан Славич (Національна академія внутрішніх справ України) за роботу «Історія Свято-Троїцького жіночого монастиря міста Немирова», диплом II ступеня отримала Ірина Мручок (Чортківський інститут підприємництва та бізнесу ТАНГ) за роботу «Християнська мораль — надійна основа морального виховання неповнолітніх засуджених» і диплом III ступеня отримала студентка МАУП Олена Нестеренко за роботу «Сім'я як православна цінність у сучасному світі». Ректор МАУП Микола Головатий зазначив, що кількість учасників щороку збільшується, а це свідчить про духовне відродження молоді.
Цікавим і корисним був виступ Діонісія Мартишина, в якому він звернув увагу на духовне виховання студентства.
«Нові часи вимагають нових знань, нових фахівців, нових форм і методів навчання. Тому нині для забезпечення нормального, повноцінного людського життя як ніколи потрібне відновлення втраченого зв'язку наукового знання з релігійними та моральними цінностями з тим, що являє своїм літургійним досвідом Православна Церква: єднання богослов'я й етики в реальному житті людини», — зауважив протоієрей Діонісій. Він переконаний, що сучасний студент повинен знати основи своєї православної віри для формування цілісного світогляду і самого ставлення до життя, що, безумовно, в майбутньому принесе свої плоди, сприятиме формуванню свідомої патріотичної позиції. І, завершуючи виступ, додав: «Викладаючи теологічні дисципліни або ведучи діалог з молоддю, Церква повинна донести, що не люди в церкві звершують таїнство Преображення людського єства, а Сам Господь своєю любов'ю і благодаттю. Духовна радість зустрічі з Богом повинна сповнювати серце і розум людини, витісняючи моралізаторство. Що більше людина не сприймає християнської проповіді без реального наповнення життя благодаттю і теплотою Духу Святого».
«Духовна поезія Варлаама Русинського, Івана Максимовича і десятків інших класиків майже невідома нині молоді. Наша культура до середини XI століття творилася як культура багатоконфесійна. Ще за радянських часів було допущено велику помилку, коли ми до національної скарбниці відбирали лише те, що творилося православними, забуваючи про представників інших релігій. І це тоді, коли українську культуру, зокрема літературу, українські римо-католики творили польською і латинською мовами, українські греко-католики — переважно національною мовою, а православні українці — народною, грецькою та російською мовами. Саме тому кілька поколінь українців не були справді духовною нацією. Нині ми повинні робити все, щоб відкривати молодому поколінню очі на нашу історію, культуру й духовні цінності. Адже Україна існуватиме доти, доки на цій землі зостанеться хоча б один українець, який ладен померти за неї», — зазначив Василь Яременко у своїй доповіді «Образ духовної людини у творах досекулярної літератури».
«У святі дні Великого посту питання духовності набувають особливо гострого змісту. Тож і конференції у Міжрегіональній Академії управління персоналом також присвячені питанням духовності. Це і війни, і Голодомор, і інші біди. Це ті проблеми, які ми повинні вирішувати усі разом, соборно. І молодь, і середнє покоління, і ветерани праці й війни, і всі ті, хто називає себе громадянами, повинні робити все для того, щоб духовні цінності набували в Україні першорядного значення», — зауважила ігуменя Серафима, розповідаючи про актуалізацію духовних цінностей православ'я у період суспільно-політичних трансформацій.
На цій конференції за вагомий особистий внесок у розвиток богословської науки, багатогранну просвітницьку діяльність, а також служіння високим християнським ідеалам ігуменю Серафиму було нагороджено золотою медаллю Міжнародної Кадрової Академії «За досягнення в науці».
Важливої теми у своєму виступі торкнувся і професор Микола Сенченко. Розповідаючи про глобальну культурну революцію, директор Книжкової палати сказав, що нині «глобалізація має дві тенденції: набрання відносин купівлі-продажу всеохоплюючих, глобальних масштабів і дистанціювання місцевих еліт від власного народу, підпорядкування їх глобальній владі. Західній демонічній цивілізації вдруге впродовж XX століття вдалося нав'язати українському суспільству матеріалістичний світогляд з різними ідеологіями: 1917 року — з ідеологією комунізму, 1991 року — з ідеологією юдолібералізму. У XX столітті культура замінила частину функцій Православної Церкви. Нині Церква з її структурою православних духовних цінностей протистоїть глобальному натиску демонічної юдофарисейської цивілізації з її товарними цінностями. Отож завдання американських культурної й антропологічної революцій виховати як панівну «економічну людину», яка все в житті, зокрема і культурі, оцінює доларами, слід вважати авантюрним. А щоб створити культурну інверсію чи здійснити детоксикацію культури, людству необхідна велика духовна й політична влада».
Гості конференції з багатьох куточків України і світу відзначили важливість наукового зібрання і подякували керівництву Академії за її важливий внесок у виховання високодуховної молоді.
За матеріалами конференції заплановано видати збірник.