Як відновити перерваний політ

Вивести компанію з процедури банкротства — складне завдання для будь-якого топ-менеджера. Гленн Тілтон, президент та генеральний директор другої за величиною авіакомпанії США, United Airlines, з цими труднощами впорався. Упродовж 37 місяців він поволі витягав компанію з фінансової кризи. Щоб знову зіп'ятися на ноги, довелося звільнити 26 тисяч співробітників, скоротити пенсійні програми і вивести з експлуатації 100 літаків. United Airlines вижила в умовах банкрутства, і це дає надію, що більш ніж через чотири роки після захоплення літаків і терористичних атаках у вересні 2001 року, найгірші дні американського сектору авіапереве-зень залишилися позаду.

Управлінець високого ґатунку Гленн Тілтон в свої 53 роки не побоявся кардинально змінити місце роботи і перейти до United Airlines у кризовий для неї момент, адже компанія перебувала на межі банкрутства. У вересні 2002 року Рада директорів UAL Corp. (UAL) (материнська компанія United Airlines) одноголосно підтримала його на посаді голови ради директорів, президента і генерального директора. До того Гленн Тілтон працював у бізнесі досить далекому від авіаційного. Свою кар'єру він починав у нафтовій компанії ще в далекому 1970 році. Згодом виріс до посади голови ради директорів і генерального директора Texaco до того, як вона злилася з компанією Chevron. Потім Гленн Тілтон став заступником голови ради директорів ChevronTexaco Corp.

У перші дні роботи на новій посаді він дав прес-конференцію, на якій відверто повідомив журналістам, що не виключає можливості банкрутства United Airlines. Неприємності компанії почалися після 11 вересня 2001 року — її літаки були захоплені і використані в терористичних атаках на Нью-Йорк і Пентагон. Тож загроза тероризму та економічний спад призвели до різкого зменшення кількості пасажирів на внутрішніх лініях, які в основному і обслуговує United Airlines. Крім того, причиною банкрутства вважають дуже дешеві квитки і одночасно зростаючу собівартість перельотів, що в результаті призвело до величезних фінансових втрат. Як відомо, авіаційна галузь США особливо вразлива: вона працює на дуже низьких нормах прибутку, якщо порівнювати її з іншими галузями економіки. Собівартість літакового парку, авіаційного палива, кваліфікованої робочої сили, наземної інфраструктури, страхування тощо дуже висока, і потрібні величезні обсяги прибутків, щоб її перекривати.

Тому з 2002 року United Airlines вжила активних заходів зі зниження витрат: почала скорочувати персонал, відміняти збиткові рейси і відмовлятися від придбання нових літаків, але всі зусилля виявилися марними. Рекордні збитки і спад у галузі підірвали фінансове становище авіакомпанії. United Airlines сподівалася одержати федеральні гарантії на кредит, що становив 1,8 млрд дол., це допомогло б розплатитися за свої зобов'язання. Проте Рада зі стабілізації становища в галузі авіапереве-зень відхилила цю заявку. У звіті ради вказувалося, що представлений компанією бізнес-план був «погано обґрунтованим фінансово». По суті, рішення, винесене радою, позбавило United Airlines можливості провести платежі за заборгованості на суму понад 900 млн доларів. Також воно призвело до різкого зниження котирувань акцій материнської компанії UA L , 55% перебуває в руках службовців компанії.

А тим часом борги «першої черги», що підлягали невідкладній виплаті, наблизилися до мільярда доларів, і менеджери компанії, пересвідчившись, що ніякі скорочення витрат не допоможуть, вхопилися за єдине рятувальне коло — банкрутство. Його оголосили відповідно до статті 11 Кодексу про банкрутство США, яка передбачає реорганізацію без ліквідації і дає захист від кредиторів на період реструктуризації компанії.

«Усі можливості врятувати компанію вже вичерпані. Керівництво компанії змушене йти на банкрутство», — повідомив Гленн Тілтон на прес-конференції в грудні 2002 року. Це банкрутство стало найбільшим та найгучнішим в історії галузі авіапе-ревезень, — тоді компанії належало 567 літаків, які здійснювали 1800 щоденних рейсів.

Після цього керівництво United Airlines розпочало черговий раунд переговорів із профспілками про майбутні поступки щодо скорочення заробітної плати. Це допомогло б компанії економити приблизно 70 млн дол. у місяць. І вже в травні 2003 року United Airlines уклала офіційну угоду з профспілками про скорочення витрат на персонал.

Керівництво профспілок заявило, що досягнуті домовленості стали результатом дуже важкого становища, в якому опинилася авіакомпанія. «Такі жертви, на які пішли працедавці, важко пояснити чимось іншим, ніж перспективами ліквідації United Airlines і звільненням понад 70 тис. осіб», — заявив президент регіонального відділення профспілки Ренді Каналі.

Угода передбачала скорочення погодинної оплати на 13%, а також скорочення відрахувань на охорону здоров'я. UAL Corp. (UA L ) свого часу подала до суду документи, які дають змогу компанії в односторонньому порядку розірвати трудові договори. Тоді компанія пояснила свій крок процедурними вимогами, оскільки сторони мали намір продовжувати переговори, незважаючи на труднощі. «Керівництво профспілки продемонструвало рішучість і прийняло на себе частину відповідальності за майбутнє United», — зазначив Гленн Тілтон.

Угода укладена терміном на шість років. Її підписання і затвердження судом дало змогу United Airlines виконати умову банків, що надали авіакомпанії фінансування на період банкрутства. Якби United Airlines не вдалося укласти угоду з профспілками, то компанії загрожувала б ліквідація.

Намагаючись заповнити салони літаків новими пасажирами, і водночас уникнути ліквідації, United Airlines вирішила перефарбувати свої авіалайнери і запустити першу за чотири роки рекламну кампанію. Вона представила два літаки в новій — темно-синій «обновці» з великим білим написом «United». Віце-президент United Airlines Джон Тей заявив, що такий крок адміністрації символізує зміни, які виведуть компанію з кризи. «Така зміна символізує нашу відмову від сірого, повсякденного, той напрям, в якому рухається компанія, а також наше бажання забезпечити клієнтів послугами і якістю обслуговування, на які вони заслуговують».

До кінця 2004 року компанія перефарбувала близько 72 літаків. Основним гаслом рекламної акції стала фраза «Час летіти», а телевізійна реклама проходила під мелодію відомого джазиста Джорджа Гершвіна «Блакитна рапсодія».

Наприкінці того ж року United Airlines запустила преміям-сервіс, що запропонував польоти між Нью-Йорком і Сан-Франциско, а також між Нью-Йорком і Лос-Анжелесом на літаках Boeing 757 в компонуванні на 110 місць — половина звичайної кількості крісел. Це дало змогу надати вдвічі більше місця пасажирам. Також на цих рейсах пропонували спеціальне меню і коктейлі з шампанським. Директор із операцій найбільшого агентства подорожей Carlson Wagonlit Travel Джек О'Ніл, сказав, що бізнес-пасажирам цей сервіс припав до душі і вони цікавилися намірами компанії розширити географію польотів на таких літаках.

Крім того, United Airlines отримала дозвіл Федерального управління цивільної авіації США на установку техніки в літаках B757-200, яка забезпечить пасажирів компанії бездротовим доступом в Інтер-нет. Такий доступ у всесвітню «павутину» вже досить поширений в аеропортах різних країн світу — цю послугу надають Japan Airlines і Lufthansa. Отже, компанія намагалася зберегти і покращити свій сервіс, щоб клієнти не відчували якихось перемін у гіршу сторону, пов'язаних з її реструктуризацією.

Те, що United Airlines зуміла пережити банкрутство, стало чудовою новиною не тільки для акціонерів і менеджменту компанії, а й звичайних споживачів-мандрівників. «Чим більше надійних компаній залишається на ринку, тим менше коштують перевезення», — зазначає авіаційний аналітик Даніель Каспер. Минулого року авіаперевізник усе ще мав збитки, але 2006 рік планує завершити з прибутком. Керівництво United Airlines оптимістично дивиться в майбутнє, вважаючи, «що ситуація, яка склалася зі збитковістю — явище тимчасове».