Перспективи підготовки конкурентноспроможних менеджерів у контексті формування загальноєвропейського освітнього простору
Термін «друга вища освіта» не цілком доречний, адже можна одержати другий диплом, здобути другу професію, але не освіту.
Термін «друга вища освіта» не цілком доречний, адже можна одержати другий диплом, здобути другу професію, але не освіту. Другий диплом свідчить про те, що в межах вищої освіти в людини є кілька кваліфікацій, але це не означає, що в неї дві або три вищі освіти. Слушно запровадити термін «безперервне навчання». Нині значно важливіша не кількість дипломів, а постійне оновлення знань, які можна здобути, наприклад, завдяки додатковому професійному навчанню. До речі, поняття «друга вища» має право існувати саме у значенні «друга вища професійна освіта» [24]. Сучасна бізнес-освіта — це галузь, спрямована на підготовку кадрів для сфери бізнесу: менеджерів, керівників, організаторів, економістів, а особливо логістиків, адже логістичний підхід ще тільки завойовує своє місце на вітчизняному ринку [9]. У бізнес-освіті впродовж останнього часу сформувалися свої найефективніші технології навчання: метод кейсів, тренінги, ділові ігри. Розглянемо їх використання детальніше на прикладі викладання дисципліни «Логістика» майбутнім менеджерам.
Упродовж курсу студент здобуває значний пласт знань, умінь та навичок. Виконуючи комплексні індивідуальні завдання, він вивчає різноманітні методи вирішення тих чи інших проблем. Але наприкінці курсу виникає проблема трансформації кількісної суми знань у якісну через її систематизацію та інтеграцію. Основним методом досягнення цієї мети в контексті дисципліни «Логістика» є кейс-метод (метод ситуативних задач). Цей метод організації семінарського заняття рекомендують використовувати під час розгляду тем, що мають практичне значення. Це сприятиме наближенню до реальної практичної діяльності та формуванню у студентів професійних навичок [10]. Перед студентами ставлять навчальну мету: навчитись обґрунтовано обирати варіант дій для ефективного вирішення проблеми у бізнесі в конкретній практичній ситуації.
Спершу проводять «розминку», для якої обраний мозковий штурм. Студенти згадують матеріал, вивчений упродовж року: теми, задачі, інструментарій.
На основному етапі студенти працюють у малих групах. Вони ознайомлюються з кейсом, обговорюють його та розробляють презентації результатів. Ситуативне завдання у кожної групи своє і воно розроблене викладачем на підставі проблеми, запропонованої заздалегідь студентами. Це робить кейс не тільки корисним, але й цікавим.
Під час цього етапу студенти групи аналізують інформаційні потоки в конкретній ситуації, визначаючи впливові фактори та створюючи модель. Для можливих способів розв'язання задачі вони роблять порівняльну характеристику, на основі якої обґрунтовано обирають оптимальний спосіб. Після цього відбувається розробка алгоритму вирішення поставленого завдання, проектування програмного комплексу, який дає змогу організувати інформаційні потоки, описані в кейсі, розробити презентацію проекту.
Таке спільне обговорення проблеми сприяє вільному обміну думками, уможливлює її бачення з різних сторін, дає змогу виробити спільний погляд на неї і колективне рішення, розвиває культуру спілкування: вміння сперечатись, вислуховувати співрозмовників та аргументовано доводити свою позицію.
На заключному етапі представник кожної групи презентує проект із використанням ілюстративних засобів (таблиць, схем, малюнків), після чого відбувається обговорення проекту з членами інших груп (у вигляді міні-дискусії). Наприкінці викладач резюмує проведений аналіз кейсу та розроблений проект. Наступного разу формують нові групи, і саме ця змінюваність розвиває у студентів уміння працювати з різними людьми.
Така структура підсумкового заняття дає змогу у формі гри, в дружній і творчій атмосфері досягнути основної мети: систематизації та інтеграції знань. Утім, слід зазначити, що проведення такого заняття можливе лише в групах, які відповідають вимогам високого рівня знань, цілісності, зацікавленості та здатності творчо мислити [11].
Серед методів набуття практичних навичок студентами під час вивчення фахових дисциплін слід виділити використання тренінгових технологій створення та функціонування віртуальних підприємств, що діють в умовах господарювання, наближених до реальних.
Використання цього методу дає змогу:
• моделювати різноманітні умови функціонування підприємства і його оточення, наближеного до реалій господарювання;
• ознайомлення студентів із особливостями функціонування віртуальних підприємств для проведення аналізу та прийняття рішень;
• апробовувати будь-які тренінгові рішення студентів;
• адаптовувати тренінгові моделі до нових реалій господарювання, змін у законодавстві тощо.
Для реалізації зазначеної тренінгової технології у навчальному процесі було використано програмний комплекс Sigam. Sigam — це сукупність програмних модулів введення, обробки, представлення інформаційних потоків, що характеризують функціонування моделі з кількох конкуруючих між собою віртуальних підприємств, які мають вхідні параметри та потребують прийняття економічних рішень на наступні часові періоди за п'ятьма основними напрямками: логістика, виробництво, інвестиції, фінанси, маркетинг.
Цей програмний комплекс дає змогу на олігополіс-тичній моделі конкуруючих між собою підприємств простежити особливості їх функціонування. Це уможливлює досягнення основної мети тренінгу — набуття і розвиток практичних навичок управління промисловим підприємством в умовах жорсткої конкурентної боротьби на ринках збуту.
Учасники тренінгу приймають рішення, які стосуються матеріально-технічного постачання підприємства, виробництва і збуту продукції, інвестування, управління фінансами, з урахуванням поведінки конкурентів-олігополістів. Специфіка побудови тренінгової моделі призводить до виникнення серед ігрових груп конкурентних взаємовідносин, наближених до реальних, що стимулює ретельне обмірковування економічних рішень [12].
Ділова гра в широкому значенні слова — це метод імітації прийняття управлінських рішень у різних виробничих ситуаціях за допомогою гри за заданими правилами групи людей або людини з ЕОМ у діалоговому режимі. Комп'ютеризація ділових ігор (КДІ) дає можливість істотно зменшити навчальний час, збільшити кількість імітацій циклів керування і безпосередньо «відчути» динаміку процесу взаємодії основних суб'єктів ринку. КДІ можна поділити на два типи: колективні й індивідуальні. У колективних КДІ беруть участь кілька гравців або груп, які приймають рішення.
Відомі такі ігри: «Менеджер», «Попит», «Конкуренція», «Ринок цінних паперів», «Аукціон», «Інвестор», «Ринкова рівновага», «Підприємець».
Як переконує досвід, результатом застосування КДІ в навчальному процесі задоволені і викладачі, і студенти. Студенти:
• задоволені такими «не нудними» заняттями;
• намагаються застосувати на практиці свої знання і навички;
• під час гри засвоюють нові (або недоучені) знання, з'ясовують прогалини в окремих розділах знань, що стимулює їх до самовдосконалення;
• закріплюють здобуті на інших заняттях знання і реально бачать результат своєї праці [13].
Ще одним аспектом, який необхідно застосовувати для стимулювання студентів до навчання, є обов'язкове врахування під час оцінювання поточної успішності відвідування практичних занять. Максимальну оцінку студент може отримати лише тоді, коли він не пропускає заняття без поважних причин [14].
Отже, реалізація зазначених навчальних технологій сприятиме стимулюванню інтересів студентів до навчання, здобуттю навичок практичного використання теоретичних знань та їх упровадженню в майбутній професійній діяльності.
Гостра конкуренція на ринку високоякісних професійних послуг посилює вимоги до формування фахових якостей у майбутніх менеджерів.
Експертна оцінка вимог до особи — кандидата на певну посаду називається профілем. Основне у такому профілі: чітко описати вимоги до кандидата на посаду в організації і визначити пріоритети для посади чи робочого місця. Наприклад, такі риси, як представницький вигляд, комунікабельність є важливими для посади менеджера, а для посади експерта з технічного контролю виготовленої продукції ці риси не відіграють вирішальної ролі. Тому для побудови профілю вимог для різних посад чи робочих місць ці вимоги можуть посідати різні місця в ієрархічній системі вимог.
Усі характеристики можна поділити (залежно від важливості) на:
а) критичні, тобто такі, без яких неможливо виконати основні функції;
б) важливі;
в) середньоважливі;
г) другорядні.
Характеристики, необхідні для посади менеджера, за даними зарубіжних джерел [15], упорядковані у послідовності від найважливішої так: освіта, вік, стан здоров'я, знання іноземних мов, комерційні навики, здатність до організації праці, здатність приймати рішення, авторитет, рівень уміння переконувати, уміння аналізувати проблеми, витривалість у праці, опірність до стресів, енергійність, орієнтація на клієнта, контактність у спілкуванні, емоційна стабільність, обдарованість, бажання кандидата підвищувати професійну майстерність.
Приклад експертних оцінок базових вимог до менеджера представлено в таблиці. Літерою «є» позначено бальну оцінку згідно з євровимогами (з іноземних джерел), а літерою «р» — експертна оцінка базових вимог до менеджера в Україні. З'єднавши всі точки «є» і всі точки «р», отримаємо графіки оцінки базових вимог, геометрична площа між ними демонструє різницю між оцінкою на рівні євровимог і вітчизняних вимог.
Таким графіком можна користуватися під час прийому на роботу менеджера, будуючи графік за його індивідуальними балами і порівнюючи з попередніми графіками. До речі, на посаду слід призначати кандидата, у якого графік балів вимог найменше відрізнятиметься від графіка євровимог чи вітчизняного.
Основні вимоги теж слід упорядкувати за пріоритетністю, а під час відбору розглядати кандидатуру у перспективі [1].
16–18 лютого 2006 року у м. Львові на базі готельно-навчального комплексу «Гетьман» відбулася II Міжнародна наукова конференція «Проблеми підготовки професійних кадрів з менеджменту в умовах реформування вищої освіти України».
Організатором конференції була Міжрегіональна Академія управління персоналом. Активну допомогу в підготовці та проведенні конференції надали Інститут регіональних досліджень НАН України, Львівський центр науково-технічної та економічної інформації, Львівський обласний та міський центри зайнятості, Асоціація роботодавців Львівщини, Конфедерація недержавних вищих навчальних закладів освіти.
Географію заявлених учасників конференції презентували науковці, представники органів державної та місцевої виконавчої влади, викладачі, менеджери-практики, зокрема керівники кадрових агенцій, випускники та студенти восьми міст України (Київ, Кіровоград, Львів, Луцьк, Суми, Одеса, Кременчук, Ялта), 21 ВНЗ (МАУП та її регіональні інститути у Львові, Одесі, Сумах, Луцьку; Київський національний торговельно-економічний університет, НУ «Львівська політехніка», Кіровоградський національний технічний університет, Національний університет водного господарства та природокористування, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Київський національний університет технологій та дизайну, Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, Кримський гуманітарний університет, Львівський державний медичний коледж ім. Андрія Крупинського, Державний екологічний інститут Міністерства екології і природних ресурсів України, Національний технічний університет «КПІ», Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, Львівська державна фінансова академія Міністерства фінансів України, Педагогічний коледж ЛНУ ім. І. Франка, Західноукраїнський регіональний навчальний центр «Україна — США».
Тематика наукової конференції, присвяченої актуальним проблемам підготовки конкурентоспроможних фахівців із менеджменту, охоплювала широкий спектр питань, серед яких:
• сучасні концепції менеджмент-освіти в Україні і в світі;
• стратегія маркетингу ВНЗ України у галузі менеджмент-освіти;
• вимоги ринку праці до підготовки у ВНЗ конкурентоспроможних фахівців із менеджменту;
• організаційно-правові аспекти підготовки фахівців із менеджменту;
• інформаційно-аналітичні дослідження в галузі
менеджмент-освіти;
• впровадження програми МВА в Україні: досвід та проблеми;
• вимоги до підготовки фахівців із менеджменту у контексті інтеграції України у європейський освітній простір та приєднання до Болонського процесу;
• інноваційні технології в менеджмент-освіті;
• організація академічної мобільності в Україні;
• діагностика якості знань студентів із використанням об'єктивних форм контролю;
• супровід самостійної роботи студентів у системі модульного навчання;
• налагодження довгострокових зв'язків між ВНЗ та потенційними роботодавцями, рекрутинговими компаніями щодо працевлаштування випускників.
Погляд науковців на проблеми дефіциту професійних управлінців загальнодержавного, територіального та інституційного рівнів, менеджерів підприємств і можливі напрями вирішення пов'язаних із цим проблем презентував академік НАН України,
директор Інституту регіональних досліджень НАН України М. І. Долішній.
Львівську наукову й освітню школу менеджерів представив на пленарному засіданні роботи конференції доктор економічних наук, професор, директор Інституту менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» О. Є. Кузьмін.
Регіональні особливості концепції освітньої діяльності у підготовці фахівців з менеджменту визначила на прикладі Львівського інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом його директор, кандидат економічних наук Л. І. Лелик.
Завідувач кафедри менеджменту організацій Львівського інституту МАУП О. С. Гринькевич представила учасникам пленарного засідання проект з розробки відеотеки інноваційних методів менеджмент-освіти, зокрема відеоінтерв'ю з роботодавцями та випускниками ЛІ МАУП про їх погляди на способи підвищення якості професійної підготовки менеджерів.
Велику зацікавленість учасників наукової конференції викликала презентація старшим викладачем кафедри менеджменту організацій Ю. О. Вячиним навчального тренінгу «Секрети успіху ділової кар'єри».
Підготовлені пропозиції учасників за результатами роботи кожної секції дали можливість на заключному пленарному засіданні конференції виробити підсумковий документ: рекомендації органам влади різних рівнів, міністерствам та відомствам, науковим та освітнім установам щодо побудови ефективних систем підготовки управлінців різного рівня.
Зокрема:
Оргкомітет II Міжнародної наукової конференції «Проблеми підготовки професійних кадрів з менеджменту в умовах реформування вищої освіти України» підтримав висловлену у виступах учасників пропозицію про її щорічне проведення на базі Львівського інституту МАУП під назвою «Теорія і практика управління у суспільстві знань».
Реформування вітчизняної вищої освіти впродовж останніх років, особливо актуалізується тепер через прагнення України приєднатись до Болонського процесу, підготовку до незалежної експертизи для визнання вищих навчальних закладів професійним співтовариством, а також бізнес-спільнотою. Серед найважливіших проблем сьогодення — активізація навчального процесу, оптимальне поєднання класичних і сучасних методів навчання.
Під час удосконалення навчального процесу варто звернути увагу на такі методи: кейс-метод, ділові ігри, тренінги, оскільки вони потребують від студентів робити самостійні висновки та узагальнення, зосереджують їх увагу на вивченому матеріалі.
Основними підвалинами загальноприйнятого методу набору і відбору кадрів є побудова експертної оцінки вимог (профілів) до особи-кандидата на певну посаду. Такі теоретичні профілі — базова основа для порівняння профілю конкретного кандидата з євровимогами — основним фаховим орієнтиром у системі навчання і підготовки в навчальних закладах.
Література
1. Янковська Л. А. Підготовка менеджера: основні риси і вимоги // Вісник НУ «Львівська політехніка». — 2005. — № 526. — С. 477–484.
2. Степенко М. Ф. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес. Інформаційні матеріали Міністерства освіти і науки України // Освіта України. —
2004. — № 64–65. — С. 12–17.
3. Колот А. Реалізація основних принципів Болонської декларації при підготовці фахівців економічного профілю // Вища школа. — 2004. — № 2–3. — С. 20–33.
4. Фініков Т. Сучасна вища школа: Світові тенденції і Україна. — К., 2002.
5. Романовський О., Романовська Ю. Феномен підприємництва і роль вищої школи в підготовці підприємців // Вища школа. — 2002. — № 1. — С. 49–59.
6. Амбросов А., Сердюк О. Громадська оцінка якості бізнес-освіти // Синергія. — 2003. — № 3. — С. 25–29.
7. Гулевич О. Основні напрямки реформування навчального процесу в контексті вимог ринку праці // Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів: Зб. Матеріалів наук.-метод. конф. 2–4 лютого 2005 р. — К.: КНЕУ,
2005. — Т. 2. — С. 93–95.
8. Бабенко Л. В. Активізація науково-дослідної діяль
ності студентів у структурі творчої професійної підготов
ки // Там само. — С. 15–17.
9. Балагіна І. Використання ситуаційної методики
навчання в бізнес-освіті // Там само. — С. 24–27.
10. Демченко Н. Кейс-метод організації семінар
ських занять як засіб активізації навчального процесу з
галузевих юридичних дисциплін // Там само. —
С. 106–108.
11. Кучерява Т. Використання кейс-методу як активного методу систематизації та інтеграції знань студентів // Там само. — С. 186–188.
12. Банщиков П. Застосування тренінгової технології формування практичних навичок студентів на базі програмного комплексу Sigam: досвід та перспективи // Там само. — С. 27–31.
13. Ілловайська О. Ділові ігри — стимулятор навчального процесу // Там само. — С. 136–137.
14. Чуднова О. Контроль як стимулюючий інструмент при вивченні курсу «Економічного аналізу» // Там само. — Т. 1. — С. 430–432.
15. Jamka Beata. Pozyskivanie pracovnikow. — Warsza-wa, 1998.
16. Довжук Б. Чому випускникові ВУЗу «тісно» на ринку праці? // Соціальний захист. — 2005. — Березень. — № 3. — С. 20.
17. Васюков І. «К ресурсам-1» (http://www.proza. mu/texts/2003/05/02-71.
18. Шеремета П. «Про бізнес-школи, лідерів та нові ідеї» http://www.pro-robotu.com.ua/articles.php?aID= 33&action=viewarticle
19. Черкасова Т. І. Якісні зміни ринку праці в умовах реалізації інноваційної моделі розвитку // Економіка та держава. — 2005. — № 2. — С. 49.
20. Степанова О. О. Інституційний контекст модернізації менеджмент-освіти України: перспективи та обмеження // Менеджмент та бізнес-освіта України в глобальному конкурентному середовищі. Матеріали VI Щорічної міжнародної конференції «Розбудова менед-жмент-освіти в Україні». — К.: Навч.-метод. центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2005.
21. Друкер П. Практика менеджменту / Пер. з англ. — М.: Изд. дом «Вильямс», 2000.
22. Українське суспільство — 2002. Соціологічний моніторинг / За ред. д. е. н. В. Ворони, д. е. н. В. Шульги. — К.: Ін-т соціології НАН України, 2003. — 648 с.
23. Проблемы модернизации системы образования для новой экономики России / Под ред. М. В. Ларионовой. — М.: Изд-во ГУ-ВШЭ, 2002.
24. Гурч Л. М., кандидат економічних наук; Наумен-ко О. С. Компанія MBA Strategy.
25. Cornuel E. Strategic Alliances and Co-Operation in Management Education Today: Evaluation and Future Prospects // http://www.ceu.hu/crc/.
26. Key Building Blocks for Student Achievement in the 21st Century. CEO Forum on Education & Technology // http:// www.ceoforum.org