головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 7/2006 
Персонал № 7/2006
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Парламентсько-президентська республіка та політичні партії

Юрій ГАЛАЙ, аспірант кафедри теорії та історії держави і права МАУП

8 грудня 2004 року Верховна Рада України внесла зміни до Конституції України, які започаткували новий етап розвитку української державності, зокрема, еволюції її політичної системи. Поступовий перехід до нової форми державного правління, трансформація на цьому ґрунті суспільних відносин здійснили значний вплив на політичне життя країни та спри¬яли підвищенню ролі політичних партій. Тому спробуємо визначити, яку роль відіграють політичні партії в парламентсько-президентській республіці.


Саме поняття «партія» походить від латинського і означає частину більшої спільності або цілісності. Тепер досить важко визначити, коли саме виникла перша в історії людства партія, однак відомо, що прототипи партій були вже у стародавньому світі. Формування політичних партій у сучасному розумінні відбувалося наприкінці ХVII–XIX ст., після виникнення буржуазних держав та розвитку капіталістичних відносин. Розвиток багатопартійної системи в Україні спостерігається в XIX — на початку XX століття. За радянських часів домінувала однопартійна система, і лише в 90-х роках відбувається відродження багатопартійності.

Значення політичних партій у житті держави змінювалося впродовж історії. Але в останні роки воно помітно зростає.

У Конституції України, ст. 36, прямо зазначено: «Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів» [1].

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 р.: «Політична партія — це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах» [2]. Стаття 1 цього Закону гарантує право громадян на об'єднання в політичні партії.

Аналізуючи виборче законодавство нашої держави, слід акцентувати увагу на те, що вибори до Верховної Ради України відбуваються на пропорційній основі. Пропорційність означає висування кандидатів у народні депутати за списками від політичних партій або блоків політичних партій. Аналогічна система діє на виборах обласних, районних, міських та районних у містах рад народних депутатів. Тому, висуваючи своїх кандидатів в парламент та в органи місцевого самоврядування, політичні партії здійснюють значний вплив на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування. Особливо яскраво це виражено в державах із парламентсько-президентською формою правління, де влада парламенту і органів місцевого самоврядування значно посилюється, завдяки їх повноваженням, закріпленим Конституцією і законодавством. Потрібно зауважити, що кожен депутат, який отримав мандат за підсумками пропорційного розподілу голосів виборців, є представником всього народу, а не окремого регіону. Тобто така модель повинна стимулювати зростання підтримки провідних політичних партій не в окремому регіоні, а на всій території України.

Політичні партії як громадські організації до системи державних органів не входять. Однак це не означає, що партії не впливають на державний апарат. Роль партій у поділі влади визначається тим впливом, який вони здійснюють на формування та діяльність державних органів, існуванням у парламенті стабільної партійної більшості, блокуванням партіями дій органів державної влади [3]. Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р., який законодавчо закріпив перехід країни до парламентсько-президентської форми правління, передбачено норму, яка стосується формування коаліції депутатських фракцій. У цій нормі зазначено: «У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України» [4]. Отже, політичні партії, представлені в парламенті, безпосередньо сприяють формуванню коаліції депутатських фракцій. Це має дуже важливе значення, оскільки коаліція депутатських фракцій бере активну участь у формуванні уряду. Зокрема, цим Законом передбачено, що коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді вносить пропозиції Президентові України щодо кандидатури Прем'єр-Міністра України, а також пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України [4]. Отже, після введення пропорційної виборчої системи і формування парламентської більшості на партійній основі, вплив партій різко посилюється та їх роль значно зростає. Відомий угорський юрист і політолог А. Шайо слушно зауважує, що «причина зміцнення виконавчої влади частково пов'язана зі зміною виборчих систем у напрямі посилення партійної влади... Чим слабша підтримка виконавчої влади з боку партій, тобто чим менш стабільна урядова більшість, тим важче реалізувати наміри виконавчої влади» [5]. Під час формування уряду чітко виражається співвідношення представлених партіями політичних сил у парламенті. Відомий політолог Ренней зазначав: «По суті, політика — це суперництво між групами людей за вплив на політичну діяльність уряду. Політична партія — це автономна організована група, яка бореться на виборах у надії знайти можливість контролю над урядом і його політикою» [6].

Проте партії впливають не тільки на уряд. Процес формування судової гілки влади і, зокрема, органу конституційної юрисдикції зазнає впливу партійних сил опосередковано завдяки участі в ньому законодавчої гілки влади. Партійні органи парламенту відіграють основну роль у формуванні постійних комітетів. Великий вплив політичні партії мають на здійснення повноважень глави держави. Усім відомо, що перед президентськими виборами кожен кандидат на посаду глави держави заручається підтримкою певних політичних сил, які допомагають йому прийти до влади. Після виборів президент продовжує співпрацювати з цими політичними силами. Тому певні партії є своєрідною «опорою» президента у здійсненні ним повноважень.

Діяльність політичних партій у демократичних системах здійснюється постійно, але особливо їхня роль і значимість стає очевидною напередодні виборчого процесу. У демократичній системі прихід до влади здійснюється завдяки успіхові на виборах. Тому політичні партії намагаються досягти своїх стратегічних цілей через виборчий процес. Перемога на виборах надає політичній партії можливості керувати суспільством.

Концентрація влади залежить від різних чинників, зокрема від форми правління. Вплив партій на поділ влади в президентських республіках менший, ніж у країнах із парламентською чи парламентсько-президентською формою правління. Та незважаючи на те, що партійний вплив більш істотно виражений у державах із парламентською чи парламентсько-президентською формою правління, він простежується і в інших формах державного правління. Треба погодитися з думкою політолога М. Файнера, що «партії — це влада, що стоїть за кожним троном. Якою б не була форма держави, партії керують завдяки тому, що в їхніх руках зосереджена енергія, що приводить в дію весь механізм. Партії перестали бути невидимим урядом, вони стали не тільки видимим, а й визнаним суб'єктом правління в демократичних системах» [7]. У своїй праці «Теорія і практика сучасного уряду» М. Файнер виділив такі функції політичних партій:

1)   партії виконують у суспільстві роль посередників;

2)   партії постійно борються з проявами політичної апатії громадян;

3)   політичні партії постійно прагнуть перебороти політичне неуцтво значного загалу населення, формують необхідну політичну культуру громадян. Вони глибоко вникають у складні проблеми і процеси сучасного життя та прагнуть довести їхню суть до населення простою і зрозумілою мовою. Партії постійно узагальнюють і популяризують сучасний політичний досвід у середовищі виборців;

4)   вони визначають і формують систему цінностей, що відображає волю безлічі соціальних структур, із яких складається населення країни;

5)   партії обирають делегатів і керівників;

6)   вони беруть на себе політичну відповідальність за свою роботу й участь у владі.

Якщо аналізувати українське законодавство, то основною функцією політичних партій, згідно зі ст. 36 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про політичні партії в Україні», є формування і вираження політичної волі громадян та участь у виборах.

Слід розрізняти політичні партії за типологією. Традиційно, за своїми класифікаційними ознаками, політичні партії поділяють на «ліві», «праві» та «центристські». Якщо брати до уваги ідеологічні чинники, то тут традиційно виділяють партії з ідеологією консерватизму, лібералізму та соціалізму. Партії з ідеологією консерватизму відстоюють цінність традицій як політичних, так соціальних та національних. Яскравим прикладом цього є Українська Консервативна партія. Лібералізм понад усе ставить цінність індивідуальної свободи, а соціалізм — навпаки,

за пріоритет вважає цінність колективізму. Якщо говорити про існуючі українські політичні партії, то на підставі їхніх ідеологій можна загалом виділити п'ять основних типів:

•    партії ідеології,

•    партії корпорації,

•    партії лідера,

•    партії влади,

•    партії кон'юнктури [8].

Партії ідеології формуються на базі ідеї, що визначає весь зміст партійної ідеології. В основному ці партії визначають ліві і праві спектри політичних ідеологій. Серед перших — КПУ, УНА-УНСО.

Партії корпорації спираються на ідеологію, суттєвою ідеєю якої є ідея корпоративності. Мета таких партій — прагнення до об'єднання у своїх лавах представників різних корпорацій (членів профспілок, представників різних галузей суспільного виробництва, пенсіонерів, жінок та ін.). Як приклад назвемо Партію промисловців і підприємців.

Партії лідера відрізняються тією особливістю, що в них замість суттєвої ідеї, як основного компонента ідеології, на передній план висувають позитивний образ партійного лідера. Можна погодитися з думкою науковців, що «тут усе тримається практично на одній людині» [8]. Яскравим прикладом цього є партія «Батьківщина» та її лідер Ю. Тимошенко.

Партії влади, як правило, виявляються штучними утвореннями, які створює влада з метою обслуговування своїх політичних завдань і інтересів. Суттєвою ідеєю цих партій стає ототожнення з владою, її силою і можливостями. Нині це, насамперед, Народний союз «Наша Україна».

Партії кон'юнктури створюються штучно під вибори, і їх ідеології обґрунтовують інтереси якихось політичних сил або політичних фігур для розігрування визначених політичних комбінацій. Іноді вони можуть створюватися як опозиційні структури, але найчастіше їм властива оригінальність і спроби пропозиції виборцям альтернатив вирішення важливих проблем життєдіяльності суспільства. До них належать, наприклад, «Жінки за майбутнє», Партія зелених України.

Сприятливе середовище для функціонування політичних партій створює такий характерний чинник, як плюралізм. У ст. 15 Конституції України зазначено: «Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова… Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України» [1]. Політичний плюралізм — це реальне вираження різних інтересів соціальних суб'єктів, вільне змагання суспільно-політичних партій у конституційних межах. Багатопартійність є формою політичного плюралізму. Вона може спричиняти конкуренцію і конфлікти між політичними партіями, які необхідно вирішувати цивілізованими демократичними методами. Зрозуміло, що це вимагає високої політичної культури і структурування політичної влади. Багатопартійна система повинна бути більш схильна до компромісних, консенсусних засад. Така система перетворює політичні партії «не в інструменти політичного суперництва, а у форми здійснення політичної співпраці» [3]. Необхідність такої співпраці гостро відчутна в Україні.

Політичні партії є посередниками між громадянським суспільством і державою, вони необхідні для демократії, що вимагає, щоб уряд ішов назустріч сподіванням народу, і відстоював можливість участі громадян у формуванні суспільної волі. Унаслідок цього політичні партії забезпечують необхідний зв'язок між народом і представницькими механізмами влади. Саме через партії народ може критикувати владу і пред'являти до неї визначені вимоги.

Отже, політичні партії відіграють важливу роль як у парламентсько-президентській республіці, так і в політичній системі взагалі. Вони беруть участь у формуванні органів державної влади і органів місцевого самоврядування і здійснюють вплив на діяльність цих органів. Важливою умовою функціонування політичних партій є політичний плюралізм. Однак, на жаль, у нашій державі більшість політичних партій, представляючи інтереси певних соціальних груп, зосереджують усю свою увагу на міжпартійних суперечках. Це негативно позначається на політичному та суспільному житті країни. Поки що важко назвати такі політичні партії, які виражають інтереси всіх верств населення, тому їм необхідно спробувати відкинути власні амбіції на другий план і згуртувати свої зусилля заради благополуччя України і всього українського народу.

Література

1. Конституція України. — К., 1996.

2. Закон України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради. — 2001. — № 23.

3. Жук Н. Роль політичних партій у здійсненні принципу поділу влади // Вісник Академії правових наук України. — 2004. — № 2(37).

4. Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року // Відомості Верховної Ради. — 2005. — № 2.

5. Шайо А. Самоограничение власти (краткий курс конституционализма) / Пер. с венг. — М., 2001.

6. Renney A. Government of Men. Manchester Univ. Press, 1989.

7. Finer H. Theory and Practice of Modern Government. — Chicago, 1988.

8. Хімченко О. Г. Політичні партії і виборчий процес в умовах розбудови демократичного суспільства: Навчальний посібник. — К.: ВД «Професіонал», 2006.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту