ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ Української Консервативної партії
Українська Консервативна партія (УКП) є колективним носієм ідеології національного консерватизму (лат. — оберігати, захищати). Український консерватизм ґрунтується на українській національній ідеї, яка полягає у збереженні традиційних духовних цінностей, захисті національного буття, його історії і культури, відстоюванні національної релігії, держави, родини та власності.
У своїй діяльності УКП керується такими принципами:
1. Світоглядно-концептуальною основою українського консерватизму є християнська доктрина, викладена в Нагарній проповіді Ісуса Хрис-та, як взірець духовно-моральних засад існування суспільства. Ми виступаємо за об'єднання Українських Православних Церков в єдину помісну церкву на чолі з українським канонічним Патріархом. Водночас ми по-братерському ставимося до носіїв прадавньої української релігії, оскільки вважаємо, що християнство стало логічним продовженням вірувань наших пращурів.
2. Головними вважаємо духовні, а не політичні та економічні цінності, які були панівними за колишнього єврейсько-більшовицького соціалізму або переважають за нинішнього юдолібе-рального капіталізму. Ми за потужну, незалежну, заможну Українську Державу, де пріоритетною стане духовна сфера організації суспільства, що забезпечить необхідний політичний і економічний розвиток.
3. Основою державного ладу в Україні має стати конституційна демократія, яка спиратиметься не на чужинські запозичення, а на власні традиції козацького самоврядування, що відродить споконвічну гетьманську владу. Гетьман — це глава держави, глава уряду і верховний головнокомандувач, тобто одноосібний глава всієї виконавчої влади, повноваження якого врівноважуються парламентом (законодавча влада) та незалежною судовою гілкою влади.
4. Державна влада має бути відновлена в усій своїй повноті, що передбачає існування п'яти її видів: світоглядно-концептуальної (християнська доктрина), ідеологічної (український консерватизм) і тих, що випливають з них: законодавчої, виконавчої і судової. Українська влада за своєю сутністю та змістом має бути національною і відповідати складу українського населення, де етнічні українці становлять близько 80%. Тому ми за українську етнократію, за якої всі гілки і рівні державної влади належать представникам титульної української нації (не менш як 80%) з одночасним пропорційним залученням представників національних меншин.
5. Етносоціальну структуру українського суспільства треба відновити на всіх щаблях «соціальної піраміди». Ми вважаємо неприпустимим, коли 45% депутатів Верховної Ради України — етнічні євреї (серед усього українського населення вони становлять 0,2%), коли мільярдерами, мільйонерами, власниками великих підприємств, банків, телеканалів та інших ЗМІє неукраїнці. Така етносоціальна структура, де вищі щаблі посідають прибульці, а нижчі — українці, несправедлива і веде до безсовісного пограбування України та її титульного етносу.
6. Необхідно відновити у паспортах і свідоцтвах про народження громадян нашої держави запис про національність, оскільки це — велика честь і гордість для кожного громадянина будь-якої національності. Лише представники однієї і дуже малої національної меншини схильні приховувати своє етнічне походження, але справжня демократія — це насамперед воля більшості, яка і має встановлювати правила співіснування на власній землі. Це стосується й ідентифікаційних кодів, оскільки християнську і будь-яку іншу вільну людину не можна таврувати жодними номерами, бо ми — не раби, а образи Божі.
7. Відновлення Української Держави на традиційних засадах козацького самоврядування передбачає: повернення до історичного територіального розподілу (відновлення Галичини, Волині, Слобожанщини, Київщини тощо); запровадження виборності на всіх щаблях державної влади; створення місцевих козацьких формувань самооборони (вулиці, селища, району, міста, області тощо); підготовку фахівців з відродження козацьких традицій і впровадження козацького самоврядування.
8. Засадами економічного розвитку України є створення пільгових умов для національного виробника, особливо в галузі сільського господарства (Україна має 30% світового чорнозему) та високоінтелектуальних технологій (Україна — це країна університетів, де функціонує 1 тис. вищих навчальних закладів). Надра, земля та інші природні ресурси мають належати українській нації. Ці багатства дісталися українцям від пращурів і їх необхідно зберегти для нащадків. Стратегією соціально-економічного поступу України має стати стратегія сталого, екологічно безпечного розвитку, де зберігається гармонія між природою, суспільством і Божими законами.
9. Україна — це самостійна, незалежна, безбло-кова, унітарна держава, і тому не можна допустити ані проявів федералізму та сепаратизму, з одного боку, ані входження України до будь-якого формування з наддержавними структурами управління (СНД, НАТО, Євросоюз тощо) — з другого. Основою зовнішньої політики має стати здоровий етноцентризм з цілковитим пріоритетом національних інтересів українців — єдиних споконвічних господарів своєї держави.
10. Справедливе відновлення етносоціальної структури української нації передбачає також проведення ефективної соціально-демографічної політики, яка забезпечить і повноцінне довголітнє життя людей літнього віку, і бурхливе зростання народжуваності. Така державна політика має зумовити «демографічний вибух», внаслідок якого українська титульна нація не тільки відновить свої втрати від війни та голодоморів-геноцидів, а й значно зросте. Це потребує і пріоритетної уваги держави до розвитку національної культури, освіти, спорту та до забезпечення всіх необхідних умов для виховання української молоді.
11. Українська армія є озброєною силою українського народу, а військовослужбовці — його професійними захисниками. Тому армія повинна бути професійною, добровільною і національною, її підґрунтям має слугувати все-загальна доармійська підготовка в середній школі та офіцерська — у вищій. Усе чоловіче населення має бути підготовленим до рішучого захисту держави. Цьому разом із професійною армією сприятимуть козацькі формування самооборони, які також за необхідності можуть взяти участь в охороні громадського правопорядку разом із відповідними правоохоронними органами.
12. Український консерватизм — це народна ідеологія, що об'єднує на духовних традиціях і морально-правових засадах національного буття всі верстви титульної нації і національних меншин, які вважають себе невід'ємною частиною славетного українського народу. Осердям такого об'єднання є державна українська мова, захист і розвиток якої має бути обов'язком кожного громадянина України, а його девізом — служіння Богові та Батьківщині!
Георгій ЩОКІН,
голова Української Консервативної партії