Сприяти розвитку українознавчої науки
27 жовтня 2005 року в Міжрегіональній Академії управління персоналом відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі вищої школи», яку провели кафедра українознавства, Інститут культурологічних та етнополітичних досліджень, Українсько-Китайський науково-методичний інститут міжнародної освіти та проблем управління ім. Конфуція Міжрегіональної Академії управління персоналом спільно з Науково-дослідним інститутом українознавства МОНУ. У роботі конференції взяли участь відомі політичні, громадські, культурні діячі, а також представники вітчизняної науки та освіти, центрів українознавства з усіх регіонів України. За їх роботою в режимі телемосту спостерігали інші учасники з 15-ти регіональних підрозділів МАУП, які мали можливість в он-лайновому режимі висловити свою думку щодо питань, які розглядалися на конференції.
Привітав учасників конференції віце-президент МАУП, ректор Академії, професор Микола Головатий. Він наголосив на унікальності українознавства як дисципліни. Вивченню саме цього предмета Академія приділяє особливу увагу. «Українознавство — невід'ємна складова національно-патріотичного виховання, без якої складно було б уявити формування цілісної, гармонійної особистості, — підкреслив ректор. — Без перебільшення, саме МАУП намагається дбати про те, щоб питання підготовки фахівців справді поєднувалось із формуванням особистості. МАУП проводить велику позанавчальну роботу. Українознавчі студії — частина такої роботи, складова навчально-виховного процесу, спрямованого на всебічний розвиток особистості».
Історико-методологічним засадам сучасної української національної ідеї було присвячено доповідь народного депутата України Геннадія Удовенка. Така концепція, на його думку, нині особливо потрібна молодій Українській державі. У контексті української національної ідеї, вважає депутат, важливим питанням є підтримка та розвиток української мови. Мова — один із основних чинників, який визначає державність. Через зміцнення української мови ми зміцнюємо Українську державу. Реалізувати українську національну ідею, на думку Геннадія Удовенка, неможливо без її популяризації в суспільстві. І передусім серед молоді. Провідну роль у цьому процесі, безперечно, виконує вища школа. Українством повинна дихати вітчизняна освіта та наука. Тож українознавство як дисципліна повинно викладатися у всіх ВНЗ. Народний депутат високо оцінив здобутки на цій ниві Міжрегіональної Академії управління персоналом — ВНЗ українського за духом.
Стану і перспективам вивчення українознавства в системі вищої школи дав оцінку доктор філологічних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, завідувач кафедри українознавства МАУП Петро Кононенко. Він висловив переконання, що Україна може стати цивілізаційним феноменом, повернути світові справжні цінності, справжню культуру. Адже український етнос неодноразово давав відповіді на болючі питання, коли Європа стояла перед проблемою їх вирішення. Був час, коли Україна не просто брала участь у цивілізаційних процесах, а й диктувала умови розвитку цивілізації в Європі. Українці мали могутню матеріальну й духовну культуру, релігійну й військову систему та організацію. Ось чому викладання українознавства має велике значення, адже без популяризації української ідеї неможливо повернути Україні колишню славу. «А нині виходить підручник зі світової історії чи світової культури — і жодного слова про Україну, — зазначив науковець. — Кількість українських шкіл зменшується. Про що думають наші чиновники? Все це тому що наша влада не українська, як би вони себе не били в груди. Бо сказати «я українець» може кожний, але якщо він не володіє мовою, якщо нічого українського немає в його душі, він не буде цікавитись нашою пресою, нашою книжкою, нашим театром, нашою культурою. Через те ми й маємо найнижчий відсоток у бюджеті на культурну сферу. Не буде нової України без нової української освіти, а української освіти без глибокого вивчення українознавства. Якщо в Криму не буде української освіти, не буде українського Криму», — зазначив він.
У цьому ініціативи Міжрегіональної Академії управління персоналом важко переоцінити, вважає науковець. Нині тут створено повноцінну кафедру українознавства, видається українська книга, Академія проводить наукові та культурно-мистецькі заходи, привертаючи увагу громадськості до нагальних проблем української сучасності та пропагуючи українську ідею. Науково-практична конференція, присвячена проблемам українознавства — ще один доказ цього. «Саме Академія скликає нас на зібрання і просить дати відповідь, як нам жити і куди нам іти. Або дамо відповідь “хто ми і що ми?”, або ми не станемо народом. Нам не треба чужого, але чому ми зреклися свого? Українознавство не спрямоване проти когось, але спрямоване на усвідомлення того, ким ми маємо бути», — так завершив свій виступ Петро Кононенко.
Теми українознавчих студій та досліджень, викладання дисциплін у системі вищої школи, зокрема історико-методологічні засади українознавства як науки та застосування українознавчих методик у навчально-виховному процесі, стали предметом виступів відомих науковців, які працюють у цьому напрямку. Доповідь виголосили кандидат філологічних наук, професор Василь Яременко, доктор філологічних наук, професор Анатолій Козлов, доктор історичних наук, професор, директор Східного інституту українознавства ім. Ковальських Володимир Кравченко, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОНУ Лариса Горенко-Баранівська. Науковці виробили спільну позицію щодо подальшого розвитку українознавчої науки, застосування її методик у викладанні багатьох навчальних дисциплін із метою становлення та розвитку національно-патріотичної свідомості. Матеріали конференції будуть видані окремою брошурою.