Адаптація керівника-початківця до управлінської діяльності

Категорія спрямованості пов'язана з виявленням особливостей ідеалі­зованого «Я» суб'єкта; категорія мети — з виявленням механізму психо­логічного захисту; категорія цінностей залежить від його умовних цінностей. Категорія засобів визначається засобами захисту. Категорія ре­зультатів пов'язана з результатами захисної активності суб'єкта. Усі ці категорії тісно пов'язані між собою і об'єднані ієрархічною залежністю. Це дає змогу говорити про систему психологічного захисту, в якій найго­ловнішим компонентом, який виконує організуючу функцію стосовно інших, є ідеалізоване «Я».

Система психологічного захисту впливає на адаптацію керівників-початківців до управлінської діяльності. Суб'єктивно це виявляється у відчутті психологічного дискомфорту в службових ситуа­ціях, переживанні негативних емоцій тощо. Об'єктив­ними виявами при захисній активності можуть бути за­вищена вимогливість до себе самого й підлеглих, уни­кання проблемних ситуацій, якщо молодий керівник не впевнений у своєму успіху, зниження ефективності ке­рівництва в цілому.

Функціонування психологічного захисту створює певною мірою беззахисність суб'єкта. Причини цього явища такі.

1.   Насамперед, це відхід від реальності, яким прони­зана вся захисна діяльність суб'єкта, починаючи від іде­алізації «Я» і умовності цінностей, що призводить до дезадаптації.

2.   Центрація на власному «Я» при одночасній тенден­ції до зменшення значимості «Я» іншої людини (у сис­темі «керівник-підлеглий» це, як правило, підлеглий). Це спричиняє негативну реакцію з боку оточення і дес­труктивно відображається на взаємодії з ним.

3.   Звуження, перекручування і блокування зворотно­го зв'язку, який не влаштовує своє «Я». Останнє створює в психіці суб'єкта ефект, який можна назвати «зак­ритість для нового досвіду». Це гальмує розвиток і реа­лізацію особистісного потенціалу керівника.

4.  Через наявні перекручування особистість, яка захи­щається, поступово перестає довіряти сама собі, що призводить до формування в цілому системи дій, спря­мованих на повторний огляд психологічних якостей партнера, а також власних почуттів і висновків. Така психологічна недовіра до себе і до партнера деструктив­но впливає на спілкування і взаємодію, знижує захище­ність особистості.

5.   Неусвідомлювані аспекти функціонування психо­логічного захисту знижують рівень контролю і свободи дій у виборі. Захисні дії внутрішньо визначені, тому по­гано узгоджуються з обставинами службової ситуації. Суб'єкт при цьому обмежений у використанні особистісного потенціалу, професійних знань, що знижує його психологічну і соціальну захищеність. Остання частопорушує контакт з іншими людьми, зокрема з підлеглими. Виникають психологічні бар'єри у спілкуванні, стає неможливою свідома вольова зміна негативних якостей, які через захист керівник заперечує, вважаючи їх неісну­ючими. Ус е це зумовлює справжні причини труднощів адаптації до управлінської діяльності, унеможливлює критичний аналіз власних негативних якостей і гіпербо­лізацію таких якостей в інших (найчастіше підлеглих), егоїстичне прагнення до ствердження свого «Я».

Особливо деструктивною для взаємодії керівника з підлеглими є тенденція до знецінювання якостей іншої людини, дискредитація її достоїнств, а також прагнення до маніпулювання її поведінкою.

При захисній активності спостерігається також бло­кування почуття подяки. Вияв добра з боку інших лю­дей сприймається крізь значимість власного «Я» як на­лежне. Мало того, вияв добрих намірів з боку інших мо­же відкидатися через тенденцію «відходу в себе», дот­римання дистанції. Особистості, що захищається, потенційно властива недоброзичливість, а через це і підоз­рілість, що є наслідком проектування власних почуттів на іншу особистість, а також підвищене почуття три­воги, породжуване частковими невдачами, які вважають провиною інших людей.

Наслідками захисної системи особистості є також психічні якості, властивості і стани, які вкрай небажані для керівника, оскільки заважають його успішній адап­тації до управлінської діяльності, встановленню нормальних відносин із підлеглими.

Як уже зазначалось, при психологічному захисті у суб'єкта розвивається однобічна підвищена чутливість до інформації, яка стосується достоїнств свого «Я». При цьому він, як правило, виявляє байдужість і навіть жор­стокість до іншої людини, якщо вчинки останньої не збігаються з його захисними бажаннями й цілями, незважаючи на те, що сам він може бути людиною вкрай вразливою.

Крім того, керівник має чітко виражені й важкопере-борювані труднощі з прийняттям певної частини підлеглих, чиї цінності і захисні засоби не відповідають на­явним у нього. У такому випадку виникає проблема: як­що визнати достоїнства інших, то варто поставити під сумнів власні цінності і засоби, тобто і достоїнства сво­го «Я». Захист таким чином спрацьовує однозначно — неприйняття цієї частини підлеглих.