головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 7/2005 
Персонал № 7/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Перевод на турецкий переводчик русскии турецкии.
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Сіонізм — найбільша загроза світовій цивілізації

Вже традиційним стало проведення в Міжрегіональній Академії управління персоналом міжнародних конференцій під егідою громадсько-наукового проекту «Діалог цивілізацій». Започаткований він три роки тому за ініціативи Міжнародної Кадрової Академії, МАУП, Ака­демії наук вищої школи України, Конфедерації недержавних вищих закладів освіти з метою консолідації зусиль науковців, освітян, лідерів державних і громадських об'єднань у напра-цюванні ідей і пропозицій щодо способів розв'язання як глобальних, так і локальних проблем людства. Цьогорічна IV конференція «Діалог цивілізацій: сіонізм — найбільша загроза світовій цивілізації» стала логічним продовженням трьох попередніх. Тема мала широкий резонанс у наукових та політичних колах. До Міжрегіональної Академії управління персоналом прибули відомі науковці, громадські діячі, публіцисти та студенти з Афганістану, Азербайджану, Біло­русі, Вірменії, В'єтнаму, Грузії, Ірану, Індії, Індонезії, Еквадору, Ізраїлю, Китаю, Кувейту, Кир­гизії, Малайзії, Палестини, Польщі, Перу, Росії, Сирії, США, Єгипту, Туреччини, України, Франції. Привітали учасників конференції та висловили свій погляд на існуючу проблему Надзвичайні та Повноважні посли Ісламської Республіки Іран в Україні Бахман Тахеріян Мо-бараке, Палестини — Валід Закут, Сирії — Сулейман Абудіябу.

Присутніх привітав президент Академії Георгій ЩОКІН. Високодостойні пані та панове!

Дозвольте щиро привітати вас на прадавній і святій для нас Київській землі у стінах Міжрегіональної Академії управління персоналом — найбільшого науково-освітянського закладу України!

Дозвольте відкрити нашу IV Всесвітню конференцію «Діалог цивілізацій», яка відбувається у рік 60-річчя розгрому гітлеризму і переможного закінчення Другої світової війни. Та страшна війна 1939–1945 років була розпочата Німеччиною, Італією і Японією, де переміг фашизм, нацизм і мілітаризм. До них приєдналися Угор­щина, Румунія, Фінляндія і деякі інші європейські країни. Усього в Другу світову війну втягнено 72 держави, мобілізовано до 110 млн чоловік, що призвело до загибелі 62 млн людей, серед них понад 27 млн громадян ко­лишнього СРСР. Найбільших втрат зазнали Україна, Білорусь, Росія, де війна торкнулася кожної родини. Тому нашим спільним завданням сьогодні є недопущен­ня всесвітньої війни і викриття її нинішніх іні­ціаторів.

Джерелом військової агресії в Європі є ідеологія на­цизму, шовінізму і расизму, яка цілком легітимно пере­могла в Італії і Німеччині, і поширилась згодом на інші країни. На відміну від узурпатора Сталіна, Гітлера і Муссоліні, обраних своїми народами, сприймали закон­ними лідерами держав, які мали свої посольства у всіх країнах світу, а їхня фашистська ідеологія була прийня­та як державна.

Чи не нагадує це сьогоднішню ситуацію у світі, де ство­рено державу Ізраїль, яка прийняла як державну ідеологію сіонізм, відкрила свої посольства по всьому світу і має лідера Аріеля Шарона, який заявив ще 20 років тому про свою готовність розпочати Третю світову війну? (ПЕРСОНАЛ. —2002. — № 5). До того ж ця держава, всу­переч рішенням ООН і іншим міжнародним актам, не тільки веде постійні війни проти місцевого арабського населення, а й постійно нарощує свій мілітаристський потенціал, насамперед ядерний. Як заявив професор військової історії Єврейського університету в Єрусалимі Мартін ван Кревелд: «Ми, Ізраїль, володіємо декількома сотнями атомних боєголовок і ракет і можемо запустити їх по цілях у всіх напрямках, навіть по Риму. Більшість європейських столиць є цілями наших військово-повітряних сил... Ми здатні знищити світ разом із нами, і я можу запевнити вас, що це станеться ще до того, як Ізраїль загине сам» (Еlsеvіеr. — 2003. — 5 лютого).

Ці й інші заяви представників сьогоднішнього іс­теблішменту Ізраїлю і єврейської діаспори вказують на відверту фашизацію цієї держави, де панує ідеологія сіонізму, визнаного Генасамблеєю ООН ще 1975 р. фор­мою расизму і расової дискримінації. Расизм, шовінізм і нацизм завжди національні, що вказує на сіонізм як про­яв єврейського фашизму. Це відчуває більшість населен­ня європейських, арабських і інших країн світу. Загаль­новідомі, наприклад, результати недавнього опитування населення західноєвропейських країн, де понад 60% наз­вали Ізраїль найбільшою загрозою сучасному світу.

Безумовно, що коріння цього страшного для всієї на­шої цивілізації явища сягають глибини історії, де ще з біблійних текстів відомий геноцид народів древнього Ханаану, голодомор і масові пограбування місцевого на­селення в Древньому Єгипті, етноцид у Персії, які без осуду приписують древнім євреям. Відома історія іудейської Хазарії, «золотого століття євреїв» в Іспанії і Польщі, а також масових виселень євреїв практично з усіх країн Європи упродовж багатьох століть. Вони відіграли визначну роль в організації кривавих революцій у Нідерландах, Англії, Франції, Туреччині, Росії, Німеччині, Угорщині й інших країнах. Саме тому ізраїльський професор Ісраель Шахак написав у своїй відомій книзі «Еврейская история, еврейская религия: тяжесть трех тысяч лет» (К.: МАУП, 2005) такі викри­вальні слова: «Ізраїль і сіонізм — своєрідний пережиток класичного іудаїзму, тільки небезпечніший», тому — шлях до справжньої революції в іудаїзмі пролягає через безстрашне і безстороннє звинувачення єврейської релігії (с. 94–95). Співвітчизник ізраїльського професо­ра, відомий публіцист Ісраель Шамір більш категорич­ний. Він, зокрема, переконаний, що «євреї» взагалі, або “єврейський народ”, або “народ Ізраїлю” — це не народ, а організація... Про що мріяв “єврейський народ”, ми довідуємося нині, коли євреї стали головним елементом американської еліти... Під їхнім керівництвом Америка, а далі і все людство пішло в бік глобалізації, неолібе­ралізму, нового тоталітаризму, у світ агресивних воєн і расизму» (ПЕРСОНАЛ. — 2003. — № 4–5).

Усе це і багато чого іншого свідчить про реальну загрозу сучасному світу з боку носіїв ідеології сіонізму, що останнім часом чинять дедалі більший вплив на політичне життя планети. Наприклад, у країнах Європи відомі випадки вбивств дослідників сіонізму, замахів на їхнє життя, нанесення важких тілесних ушкоджень, підпали помешкань, кримінальні переслідування з боку єврейсько-фашистських організацій. Так, сьогодні у в'язницях різних західних країн перебуває понад 50 уче-них-істориків тільки за те, що вони об'єктивно досліджували тему так званого голокосту (див. напр., Му­хин Ю. Тайны еврейских расистов. — М., 2003). Проти чесного погляду на роль єврейських фашистів у сучас­ному світі широко використовується досить затасканий жупел «антисемітизму», хоча багато дослідників, зокре­ма і єврейські, доводять, що сьогоднішні євреї мають до семітів приблизно таке ж відношення як сучасні амери­канці до автохтонів-індіанців.

Тільки останнім часом єврейські організації назвали «антисемітами» всесвітньовідомих письменників і нобелівських лауреатів О. Солженіцина (Росія) і Х. Са-мараго (Португалія), прем'єр-міністра Індонезії і Нової Зеландії М. Махатхіра і Х. Кларка, президентів Півден­но-Африканської Республіки і Румунії Н. Манделу і І. Іллієску, комісара ООН М. Робінсона і міністра за­кордонних справ Великобританії Р. Кука, відомого аме­риканського актора і режисера М. Гібсона, а також ба­гатьох інших державних, суспільних і культурних діячів сучасного світу. Боротьба йде серйозна і безко­мпромісна, оскільки від результатів цієї всесвітньої бо­ротьби залежить майбутнє всього людства. Будемо ж гідні сьогоднішніх іспитів і зробимо все від нас залеж­не, щоб Третя світова війна ніколи не стала реальністю!

Відомий науковець, директор Книжкової палати України Микола Сенченко торкнувся історії появи сіонізму.

У своєму виступі відомий ізраїльський публіцист Ісра-ель Шамір також підкреслив надзвичайну актуальність конференції. Він зазначив: «Назва конференції може здатися перебільшенням. Мені багато хто говорив про це. Близькосхідна проблема — звісно, але загроза всьо­му світу? Я був би радий, якщо б можна було говорити про сіонізм як про нашу локальну проблему. Але — не вдається. Гуляв я кілька днів по старому Єрусалиму і на римському кардо, у серці міста побачив великий, у людський зріст семисвічник із чистого литого золота. Цей семисвічник, який важить не один де­сяток кілограм, а отже коштує не одну сотню тисяч доларів, був по­жертвуваний українським громадянином Вадимом Рабиновичем. Погано, що з бідної України викачують гроші, які потрібні ук­раїнцям, до заможного Ізраїлю. Але дійсність ще гірша: семисвічник був пожертвуваний Рабиновичем не у фонд озеленення Єрусалиму, а подарований найбільший екстремістській і фунда-менталістській єврейській організації, яка накреслила на своїх прапорах мету: руйнування єрусалимських мечетей і будівництво на їх місці іудейського храму. Цей семисвічник призначений стояти на руїнах мечетей. З таким самим успіхом Рабинович міг би подарува­ти шикарний надмогильний пам'ятник живій людині. Адже його се-мисвічник — це надгробний пам'ятник для мільйонів живих людей, тому що руйнування мечетей приведе нас до страшної війни, яка охопить Близький Схід, а згодом і весь світ. Тому сіонізм — справді небезпечна загроза світу», — підкреслив він.

На думку ж Надзвичайного і Повноважного посла Ісламської республіки Іран в Україні Бахмана Тахеріяна Мобараке — можна знайти спільну мову і рішення спільних проблем, зокрема терориз­му, порушення прав людини, злиденності, ідеологічних суперечок.

У Сполучених Штатах Америки є багато незадоволених зовнішньою та внутрішньою політикою, яку проводить нинішня адміністрація. Відомого публіциста, громадського діяча Девіда Дюка нині вважають у цій країні «оплоту демократії», відомим ди­сидентом. Із відповідними наслідками. «Проблема полягає в тому, що сіоністи окупували не лише територію Палестини, а й інші регіони світу. Якщо ж ми хочемо бути вільними, то повинні боро­тися проти окупації. Завтра єврейська преса напише, що ми анти­семіти. Але ж ми виступаємо не проти євреїв, а проти доктрини єврейської переваги, проти тих сил, які контролюють єврейські організації по всьому світу, які домінують в американській пресі і мають надзвичайний вплив на американський уряд. Ми підтри­муємо іншу теорію — теорію про небезпеку расизму, проти єврейського привалювання. Війна ж в Іраку — це не стільки амери­канський імперіалізм, а швидше війна, розпочата прихильниками теорії єврейської переваги. Американці б ніколи не розпочали війну, яка б принесла величезні людські жертви. Але попрацюва­ли певні сили — і американців запевнили, що світ стоїть перед заг­розою знищення. Єврейське лобі є найвпливовішим в США. І хоча зараз дехто з них заарештований і звинувачений у шпигунстві проти США, — свою справу вони зробили. Істерія довкола Іраку була величезною брехнею. І всі ми про це добре знаємо. ЗМІ по­чали рекламувати необхідність військової кампанії в усій країні. Але вони не пишуть, що існує загроза хімічної, біологічної небез­пеки від самого Ізраїлю. Нині знищені десятки тисяч безневинних людей… Та й самі американці зазнали великих людських втрат, не рахуючи мільярдів доларів, які йдуть на цю війну з бюджету країни», — розповів під час своєї доповіді публіцист. Він також підкреслив, що сіоністи хочуть контролювати весь світ. Пан Дюк заявив, що нині учасники конференції зобов’язані перед народа­ми світу врятувати наші країни від цієї небезпеки.

Посол Палестини в Україні Валід Закут акцентував на тому, що «сіоністські сили, спираючись на міжнародні організації, особли­во ООН, використовуючи суперечки між народами, здійснюють свою колонізаторську політику замість того, щоб сісти за стіл пе­реговорів». На думку Посла Палестини, це неприпустимо для того народу, який постраждав від фашизму. «Цей народ не має права переслідувати, окупувати інший народ», — підкреслив він.

Його колега, Надзвичайний і Повноважний посол Сирії в Ук­раїні Сулейман Абудіябу зазначив, що «сіонізм як ідеологія був створений для зібрання всіх євреїв і створення держави Ізраїль. Проте якщо подивитися на історію створення цієї держави, то ми можемо побачити тільки відносини, побудовані на расизмі до Палестини і народів регіону, оскільки були скоєні масові злочини. Все це походило із ідеології “обраного народу”. Сіоністські ідеологи пояснюють історію як боротьбу між етнічними народностями, — виживе найсильніший». Тож, на думку пана Посла, сіонізм як ідеологія будує плани на застосу­вання сили й на відмові у праві на життя.

За словами українського кінорежисера Юрія Іллєнка, темпи світових катаклізмів нарощуються, як у відомій партитурі: швид­ко, ще швидше, швидше як тільки можливо! «Ще півроку тому ми співали ночами на Майдані Революції, а сьогодні чухаємо потилицю після Ста Днів Своєї Самотності — нікому не потрібні революціонери. Ще вчора ми ломилися в шпаринку ледь про­чинених для нас парадного входу Об'єднаної Європи, а сьогодні нас підводять до задніх дверей ЄЕП, як і годиться жебракам і прислузі. Вчора Об'єднаній Європі не було альтернативи, а сьо­годні Франція, а за нею й Голландія, проголосували проти Конс­титуції Об'єднаної Європи. Франція вдруге після своєї революції гучно наполягає на своїй національній унікальності, бо вона — батьківщина націоналізму. Франція не хоче розчинитися в кол­госпі глобалізму, який має латентний псевдонім — сіонізм», — констатував нинішні події митець. Юрій Герасимович підкрес­лив, що не є антисемітом. Але за збігом обставин його фільми зазнали найбільших утисків від рук сіоністів (свого часу заборо­ну першого фільму майстра «Криницю для спраглих» ініціював радник міністра культури СРСР єврей Міка Блейман). Над зни­щенням культового фільму «Білий птах з чорною ознакою» плідно працював вже радник українського Держкіно Герін Бору-хович Зільдович). «І за цих обставин я не став антисемітом. Ро­зумів, що це трагікомічний збіг обставин. І цькування моєї ос­танньої “Молитви за гетьмана Мазепу” очолювали теж далеко не українці, а шалені українофоби, діти Сіона, такі як пан Рут-ковський з “Дзеркала тижня”, Кічін з “Ізвєстій”, Корчинський і Роднянський з “1 + 1”, Вергеліс із “Київських відомостей” та інші. Хоча змушений зізнатися, я не люблю, коли мене цькують за національною ознакою», — розповідав Іллєнко. Ось такі осо­бисті стосунки майстра з Сіоном та його поплічниками.

Тема небезпеки сіонізму настільки широка і актуальна, що розкрити її повністю за один день практично неможливо. Утім всі виступи учасників будуть видані окремою брошурою. Нев­довзі кожен, хто цікавиться цією проблемою, але не зміг бути присутнім на конференції, зможе ознайомитися з матеріалами. Виступаючі не завжди були одностайні, проте саме в таких дис­кусіях і народжується істина. Наприкінці конференції її учасни­ки одноголосно ухвалили комюніке. Закриваючи зібрання, пре­зидент МАУП Георгій Щокін висловив сподівання, що робота конференції не пройшла даремно і всі її учасники донесуть інформацію до своїх народів.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту