Американська корпорація Fannie Mae рятує репутацію

Представники OFHEO заявили, що в Fannie Mae внут­рішній контроль не на належному рівні, і що компанія не має у своєму розпорядженні достатніх засобів для забезпе­чення тих ризиків, які бере на себе, підтримуючи ринок житла.

У свою чергу Міністерство юстиції США порушило про­ти топ-менеджерів Fannie Mae кримінальну справу. Цього може бути достатньо, щоб компанія, створена Конгресом 1938 року для підтримки стабільності на ринку іпотечного кредитування, втратила державні при­вілеї і довіру акціонерів. Масштаб виявлених «приписок» змушує згадати про ситуацію, яка призвела до банкрутства компаній Enron й Worl­dcom, але оскільки Fannie Mae має на економіку США величезний вплив, доля попередників ком­панії, швидше за все, їй не загрожує.

Розслідування OFHEO щодо житлових корпора­цій почалося ще влітку 2003 року. Тоді про перек­ручування даних про свої доходи за 2000–2002 ро­ки на суму 5 млрд дол. заявило інше іпотечне агентство, аналогічне до Fannie Mae — Державна корпорація з кредитів на житло Freddie Maе. Кіль­ка десятиліть ці дві компанії мали унікальний ста­тус, гарантований їм спеціальними актами амери­канського конгресу.

Розвиток американської системи державної під­тримки іпотечного кредитування по­чався ще в 30-ті роки ХХ століття, у часи правління президента Рузвель­та. Так, 1933 року було створено Фе­деральну житлову адміністрацію, яка надавала кредити на будівниц­тво і купівлю будинків, а також стра­хувала кредити, видані іншими фі­нансовими установами.

1938 року в США був прийнятий закон про створення Федеральної іпотечної асоціації, яка серед звичайних амери­канців більш відома як торговельна марка Fannie Mae. Завданням асоціації була підтримка стабіль­ності на ринку іпотечного кредитування за раху­нок викупу заставних у первинних позикодавців. Таким чином, у Сполучених Штатах був створе­ний гарний інструмент для розвитку вторинного ринку іпотечних кредитів, через який прості аме­риканці отримували доступ до дешевих іпотечних кредитів на тривалі строки.

У 1954 році Fannie Mae перетворили на корпора­цію зі змішаною власністю: її привілейовані акції були в руках держави, а звичайні — у приватних акціонерів. У такому вигляді вона проіснувала не­довго. У США тривали пошуки оптимальної структури для національного іпотечного ринку, і в 1968 році Федеральна іпотечна асоціація знову піддалася реструктуризації.

Цього разу її розділили на дві юридичні особи. Одна з них — Державна національна іпотечна асо­ціація (скорочено — Ginnie Mae) — це держкорпо-рація, створена для управління федеральними іпотечними програмами. Друга «половинка» збе­регла колишню назву Fannie Mae, але при цьому стала приватною компанією, акції якої з 1970 року обертаються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Утім, держава зберегла певні можливості впливати на діяльність Fannie Mae: з 18 членів правління 13 обирають акціонери, а 5 — призначає президент США.

1972 року у «Фанні» з'явилася молодша сес­тра — Федеральна корпорація іпотечного креди­тування Freddie Mac. Функції, якими держава наділила цю компанію, приблизно ті самі, що й в Fannie Mae: рефінансування іпотечних кредитів і підтримка стабільності на ринку житлового кредитування. Здавалося б, Freddie Mac й Fannie Mae мали б конкурувати між собою в одних пи­таннях і співпрацювати в інших, однак аналіти­ки часто називають ці компанії сіамськими близнюками.

Свій нехитрий бізнес компанії ведуть так: беруть іпотечні кредити в банках, перетворюють на облі­гації, забезпечені нерухомим майном, і продають їх інвесторам або тримають у своїх портфелях.

Найчастіше інвесторами, зацікав­леними в облігаціях Fannie Mae і Freddie Mac, є страхові компанії і недержавні пенсійні фонди, які таким чином розміщують свої кошти у не-високоприбутковий, але надійний фінансовий інструмент.

Операції цих компаній забезпечу­ють постійний приплив коштів на ринок іпотечного кредитування США і впливають на фінансову сис­тему цієї країни. Удвох Fannie Mae й Freddie Mac тримають або гарантують більше 44% від сукупно­го обсягу іпотечних кредитів у США, що переви­щує 6,7 трлн доларів.

Формально цінні папери Fannie Mae й Freddie Mac не мають гарантій уряду США. Однак серед інвесторів існує стійке переконання, що держа­ва, якщо буде потрібно, допоможе цим компані­ям. Тому облігації цих компаній практично не відрізняються від державних. Вони не афішують свого наближення до держави, але й не заперечу­ють його, при цьому вигоди зі свого «продержав-ного іміджу» мають дуже солідні.

У спробі довести свою благонадійність через назріваючі скандали, у липні 2002 року обидві компанії добровільно погодилися відкрити доступ до своїх фінансових документів аудиторам комісії із бірж і цінних паперів. Міністерство фінансів США прихильно сприйняло таку свідомість, зая­вивши тоді, що немає необхідності переглядати законодавство, яке стосується компаній із подіб­ним статусом.

Але після заяви OFHEO про те, що компанії Fan­nie Mae має переглянути свої фінансові показники за останні п'ять років і показати в них 9 млрд доларів збитків, зі своїми кріслами попрощалися деякі керівники компанії.